Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами)

Автор(и)

  • Emiliia Avramuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2017-01-58-64

Ключові слова:

регресійний аналіз, Інтегральний індекс соціального самопочуття, соціальні блага, коефіцієнт детермінації, місто Луцьк

Анотація

У межах цієї статті використано методику Інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Луцьк, 2014–2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні чинники соціального самопочуття лучан подано якісними регресійними моделями за дефіцитними сферами та благами (коефіцієнти детермінації – 52 й 59 % відповідно). За результатами регресійного аналізу найбільш значимою у формуванні соціального самопочуття містян є сфера соціальної безпеки (0,369), далі – соціально-політична сфера (0,307) і найменш значимою – сфера соціальних відносин (0,187). При уточненні регресійної моделі виявлено, що такі соціальні блага, як державний захист від зниження рівня життя, здатні управляти державою керівники, політичні ідеали, які заслуговують на підтримку, є статистично незначущими. Тоді як найбільш значимими вважаються такі соціальні блага, як юридична допомога в захисті своїх прав та інтересів (0,294), справедлива оцінка заслуг людини перед суспільством (0,211), норми й цінності, що об’єднують людей у державі та суспільстві (0,189), захист від злочинності (0,165).

Посилання

1. Gorbachuk, A. P., Salnikova, S. A. (2008), «Data analysis of sociological research tools SPSS», Lutsk: Publ. Dep. «Vesha», 164 p.
2. Salnikova, S. A. (2009), «The city through the lens of social well-being», Problems of sociological theory: Ukrainian society and global social change: Coll. of scientific works, Кyiv, Pp. 404–413.
3. Salnikova, S. A. (2013), Specific Phenomena of post-Soviet Anomy (Belarus, Russia, Ukraine), Grani, No. 12, Pp. 20–26.
4. Salnikova, S. (2017), Social Well-Being the Residents of Lutsk: about What Monitoring Data Say, Sociology: Theory, Methods, Marketing, No. 2, Pp. 105–118.
5. Panina, N. V. (2008), «Selected Works in Sociology», Vol. II, «Theory, methods and results of the survey lifestyle, psychological state and social well-being of the population», Comp. and ed. Ye. I. Golovakha, Кyiv : Fact, 312 p.
6. Shtyk, O. (2016), Dynamics and the Hierarchy of Spheres of Social Vital Activity (on the example of Lutsk), Sociological studios, No. 1, Vol. 8, Pp. 73–77. 7. «Crime in Lutsk is higher than the «dashing 90»«, (2016), «Volyn truth», http://www.pravda.lutsk.ua/ ukr/persona/99719/. 8. «Ukrainians lost their paternalism» (2014), Comments, http://ua.comments.ua/life/216777-ukraintsi-rozgubili-sviy-paternalizm.html.
9. Salnikova, S. A. (2017), «Lutsk police increases trust, but politicians – decreases», Volyn Post, http://www.volynpost.com/ articles/937-lucka-policiia-naroschuie-doviru-a-polityky--vtrachayut.

Завантаження

Опубліковано

31.05.2018

Номер

Розділ

НАУКОВІ ПОШУКИ МАЙБУТНІХ СОЦІОЛОГІВ