Моделі конструювання соціальної згуртованості: теоретичні рефлексії та емпіричні кейси

Оleksandra Deineko

doi:10.29038/2306-3971-2021-01-33-40

Автор(и)

Оleksandra Deineko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-01-33-40

Ключові слова:

соціальна згуртованість, моделі конструювання, термінальна згуртованість, інструментальна згуртованість, згуртованість у дії, згуртованість на папері

Анотація

У статті розроблено моделі конструювання соціальної згуртованості на мезосоціальному рівні в межах академічного підходу до концептуалізації цього феномену. Аналізуючи недоліки наявних спроб типологізації соціальної згуртованості, пропонуємо власну класифікацію моделей конструювання цього феномену, в основу якої покладено різні «стрижні гуртування». Класифікація представлена термінальною згуртованістю (формула: довкола чогось/когось), простою інструментальною згуртованістю у вигляді позитивно інструментальної й негативно інструментальної (задля чогось/когось та проти чогось/когось) і складною інструментальною згуртованістю, що ґрунтується на синтезі попередніх формул (проти чогось/когось задля чогось/когось і задля чогось/когось проти чогось/ когось). Наведені моделі соціальної згуртованості запропоновано розглядати як згуртованість у дії, тобто в актуалізованому стані, виокремлюючи, окрім того, стан «нульової згуртованості» як згуртованості на папері. Підсумовано, що формули конструювання соціальної згуртованості є взаємопов’язаними та внутрішньо динамічними, що можуть змінювати одна одну. Наголошено на необхідності розмежування соціального капіталу й соціальної згуртованості, ототожнення яких у межах академічних досліджень призводить до появи псевдозгуртованості.

Посилання

Beauvais, C., Jenson, J. (2002). Social Cohesion: Updating the State of the Research. Ottawa: Canadian Policy Research Networks.

Berger-Schmitt, R. (2002). Considering social cohesion in quality of life assessments: Concept and measurement. Social Indicators Research, 58, 403–428. doi.org/10.1007/0-306-47513-8_18

Bernard, P. (1999). Social cohesion: A dialectical critique of a quasi-concept. Lien social et Politiques, 41, 47-59. doi.org/10.7202/005057ar

Bottoni, G. A. (2018). Multilevel Measurement Model of Social Cohesion. Social Indicators Research, 136 (3), 835-857. doi.org/10.1007/s11205-016-1470-7

Chan, J., To, H. and Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social indicators research, 75(2), 273-302. doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1

Council of Europe (2004). Revised Strategy for Social Cohesion. European Committee for Social Cohesion, Strasbourg.

Deineko, O.O. (2021). Social Cohesion in Decentralized Ukraine: From Old Practices to New Order. Studia Socjologiczne, 1 (240), 117–138. doi.org/10.24425/sts.2021.136281

Delhey, J., Boehnke, K., Dragolov, G., Zsófia, S Ignácz, Larsen M., Lorenz J. and Koch М. (2018). Social cohesion and its correlates: A comparison of Western and Asian societies. Comparative Sociology, 17 (3-4), 426-455. doi.org/10.1163/15691330-12341468

Fonseca, X., Lukosch, S., Brazier, F. (2019). Social Cohesion Revisited: a New Definition and How to Characterize It. Innovation: The European Journal of Social Science Research. 32 (2), 231–253. doi.org/10.1080/13511610.2018.1497480

Giddens A. (1984). The Constitution Of Society: Outline of the Theory of Structuration. Cambridge: Polity Press.

Green, A., Janmaat, J. (2011). Regimes of social cohesion: societies and the crisis of globalization. Palgrave Macmillan: Basingstoke.

Iarskaia-Smirnova E. R., Yarskaya V. N. (2014). Social Cohesion: Directions of Theoretical Discussion and Perspectives for Social Policy. Retrieved May 28, 2021 from http://www.jourssa.ru/sites/all/files/volumes/2014_4/Iarskaya_Yarskaya_2014_4.pdf

Jeannotte, M. Sharon (2003). Social cohesion: Insights from Canadian research. Retrieved May 26, 2021 from https://www.researchgate.net/publication/228981786_Social_cohesion_Insights_from_Canadian_research

Jenson, Jane (2011). Defining and measuring social cohesion. Commonwealth Secretariat: UNRISD.

Kearns, A., Forrest, R. (2000). Social Cohesion and Multilevel Urban Governance. Urban Studies, 37 (5-6), 995-1017. doi.org/10.1080/00420980050011208

MacCracken, M. (1998). Social cohesion and macroeconomic performance. Retrieved May 23, 2021 from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.469.9884&rep=rep1&type=pdf

Schiefer, D. and Noll, J. van der. (2017). The Essentials of Social Cohesion: A Literature Review. Social Indicators Research. 132, 579-603. doi.org/10.1007/s11205-016-1314-5

Simmel, G. (1996). «Favorites. Contemplation of life». Mosсow: Jurist.

Putnam, R. (1993). Making Democracy Work. Civic Tradition in Modern Italy. Princeton: Princeton University Press.

Rajulton, F., Ravanera, Z. R. and Beaujot, R. (2007). Measuring social cohesion: An experiment using the Canadian national survey of giving, volunteering, and participating. Social Indicators Research, 80(3), 461-492. doi.org/10.1007/s11205-006-0011-1

Social Cohesion Radar: Measuring Common Ground. An International Comparison of Social Cohesion Methods Report. Retrieved May 01, 2021 from http://aei.pitt.edu/74134/1/Social_cohesion_radar.pdf