Чи опосередковує психологічний дистрес зв’язок між зіткненням з порушенням прав і моральним духом українських військових?

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-02-32-32

Ключові слова:

психологічний дистрес, українські військовослужбовці, моральний дух, зіткнення з порушенням прав

Анотація

Дослідження зосереджене на українських військових, його метою є окреслення того, яким чином зіткнення військовослужбовців з порушенням їхніх прав визначає моральний дух як напряму, так і опосередковано, через психологічний стан. У межах опитування, проведеного у вересні 2023 року, було зібрано дані від 443 військовослужбовців. Зіткнення з порушеннями прав оцінювалися за допомогою двох змінних: зіткнення з порушеннями своїх прав, пільг та гарантій та зіткнення із соціальними проблемами. Як індикатор психологічного стану використовувався рівень дистресу (SCL-9-NR), а моральний дух вимірювався через довіру до підрозділу та самооцінку бойового духу. Для оцінки зв’язків між цими змінними використовувався SEM-аналіз. Результати свідчать про те, що зіткнення військових з порушенням прав знижує їхній моральний дух. Це має як прямий вплив на моральний дух, так і опосередкований через підвищення рівня психологічного дистресу. Отримані висновки підкреслюють важливість забезпечення правової захищеності військових і створення умов для зменшення дистресу. Це включає розробку механізмів правового захисту, удосконалення процедур розслідування порушень та впровадження програм з підвищення обізнаності військовослужбовців щодо своїх прав. Водночас, покращення внутрішньої комунікації і посилення взаємної підтримки у підрозділах сприятиме підвищенню морального духу. Попри це, дослідження має обмеження: нерепрезентативність вибірки, крос-секційний дизайн та використання лише одного індикатора психологічного стану. Майбутні дослідження із залученням панельних даних та ширшого спектру показників для вимірювання психологічного стану дозволять більш глибоко вивчити цю тему.

Посилання

Britt, T., Adler, A., Bliese, P., & Moore, D. (2013). Morale as a moderator of the combat exposure-PTSD symptom relationship. Journal of Traumatic Stress, 26(1), 94–101. https://doi.org/10.1002/jts.21775

Cox, A. A. (1995). Unit cohesion and morale in combat: Survival in a culturally and racially heterogeneous environment. School of Advanced Military Studies, US Army Command and General Staff College.

Dembitskyi, S. (2019). Development of sociological tests: methodology and practice of its application. Institute of Sociology NAS of Ukraine.

Dembitskyi, S. (2022). Psychological distress index SCL-9-NR. In Ye. Golovakha & S. Dembitskyi (Eds.), Complex measurement tools in sociological research: development, adaptation, substantiation of reliability (pp.292–330). Institute of Sociology NAS of Ukraine.

Dembitskyi, S. S., Zlobina, O. G., Sydorov, M. V. S., & Mamonova, H. A. (2020). The state of psychological distress among various social groups in Ukraine during the COVID-19 pandemic. Ukrainian society, 2(73), 74–92. https://doi.org/10.15407/socium2020.02.074

Derogatis, L., & Fitzpatrick, M. (2004). SCL-90-R, the Brief Symptom Inventory (BSI), and the BSI-18. In M. E. Maruish (Eds.), The use of psychological testingfor treatment planning and outcomes assessment, vol. 3: Instruments for adults (pp.1–42). New Jersey, London: Lawrence Erlbaum Associated Publishers.

Dyches, K. D., Saboe, K. N., Anderson, J. A., Wilk, J. E., Hinman, S. J., Sipos, M. L., & Quartana, P. J. (2017). Modeling the Indirect Association of Combat Exposure With Anger and Aggression During Combat Deployment: The Moderating Role of Perceived Unit Morale. Military Psychology, 29(4), 260–270. https://doi.org/10.1037/mil0000165

Gal, R., & Manning, F. J. (1987). Morale and its components: A cross-national comparison. Journal of Applied Social Psychology, 17 (4), 369–391.

Kyndt, E., & Onghena, P. (2014). The integration of work and learning: Tackling the complexity with structural equation modelling. In C. Harteis, A. Rausch, & J. Seifried (Eds.), Discourses on professional learning: On the boundary between learning and working (pp. 255–291). Springer Science + Business Media. https://doi.org/10.1007/978-94-007-7012-6_14

Maheshwari, N., Sharma, R., & Kumar, V. (2021). Reflections on Sustaining Morale and Combat Motivation in Soldiers. life science journal, 6, 50-56. https://doi.org/10.14429/DLSJ.6.16680

McCormack, L., & Bennett, N. (2023). Relentless, aggressive, and pervasive: Exploring gender minimization and sexual abuse experienced by women ex-military veterans. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 15(2), 237–246. https://doi.org/10.1037/tra0001157

Mirowsky, J., & Ross, C. (1995). Sex differences in distress: Real or artifact? American Sociological Review, 60(3), 449–468. https://doi.org/10.2307/2096424

Nussio, E., & Ugarriza, J. (2021). Why Rebels Stop Fighting: Organizational Decline and Desertion in Colombia’s Insurgency. International Security, 45, 167–203. https://doi.org/10.1162/isec_a_00406

Rosseel, Y. (2012). lavaan: An R Package for Structural Equation Modeling. Journal of Statistical Software, 48(2), 1–36. https://doi.org/10.18637/jss.v048.i02

Schmitt, S., Robjant, K., & Koebach, A. (2021). When reintegration fails: Stigmatization drives the ongoing violence of ex-combatants in Eastern Democratic Republic of the Congo. Brain and Behavior, 11(6), e02156. https://doi.org/10.1002/brb3.2156

Shamir, B., Brainin, E., Zakay, E., & Popper, M. (2000). Perceived combat readiness as collective efficacy: Individual- and group-level analysis. Military Psychology, 12(2), 105–119. https://doi.org/10.1207/s15327876mp1202_2

Umeh, C. S., Olawa, B. D., & Abel, J. (2023). The mental health of non-commissioned soldiers deployed to Boko-Haram zones in Nigeria: Examining the roles of rank and other armed service characteristics. Anxiety, Stress, & Coping, 37(2), 265–277. https://doi.org/10.1080/10615806.2023.2226614

Zepinic, V. (2015). Human Rights Violation and Chronic Symptoms of PTSD. Canadian Social Science, 11(2), 1–7. Retrieved September 12, 2024 from http://www.cscanada.net/index.php/css/article/view/6386

Опубліковано

30.12.2024

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ