Позакультові практики як спосіб реалізації особистості

Анотація

Актуалізація церквою позакультових практик указує на важливу роль у їх здійсненні не лише священиками, а й прихожанами. За результатами глибинних напівструктурованих інтерв’ю з молодими прихожанами християнських церков, проведених нами самостійно, виявлено позитивне ставлення та зацікавленість молоді в позакультових практиках, що пояснюється їх постійною участю в таких заходах. Молоддю відзначено, що позакультові практики є соціально спрямованими та надконфесійними й участь у них молодих прихожан зумовлюється різними мотивами – від особистого прагнення до ініціативи Церкви та релігійної громади. Попри те, що позакультові практики, як зазначили респонденти, у кожній церкві чітко втілені в конкретні напрями (робота з людьми похилого віку, хворими, організація дозвілля тощо). Їх, як правило, декілька, і молодим людям є можливість обрати той напрям роботи, який відповідає їхнім відчуттям та сприйняттю. Отже, позакультові практики постають не лише засобом для задоволення особистих потреб, але й сприяють формуванню особистості, ствердженню християнських і громадянських цінностей.