Порівняльний аналіз сім’ї та шлюбу в Білорусі, Україні й Німеччині

Автор(и)

  • L. Gladka Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
  • O. Shevshuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2014-01-77-86

Ключові слова:

порівняльний аналіз, інститут сім’ї, інститут релігії, сім’я, шлюб, сімейні ролі

Анотація

Сучасний світ стрімко змінюється, як і звичаєвий спосіб життя. Змін зазнає також один із найбільш консервативних інститутів – інститут сім’ї, при цьому залишаючись у сфері впливу релігії. Емпірична фіксація таких змін можлива за допомогою здійснення порівняльного аналізу сімейного життя й шлюбності населення країн, котрі мають визначальні релігійні традиції, а саме: Білорусі, України, Німеччини, послуговуючись даними проекту «Дослідження європейських цінностей».
У межах дослідження Україна й Білорусь постають як традиційні суспільства зі стандартним баченням сімейного та шлюбного життя. Підтвердження цього – пріоритетність умов благополучного шлюбу. Для українців і білорусів – це подружня вірність (86,1 % і 75,0 %, відповідно), діти (84,8 % і 72,8 %), готовність обговорювати проблеми, які виникають між подружжям (69,4 % і 57,9 %); для німців – подружня вірність (77,3 %), готовність обговорювати проблеми (58,3 %), задоволеність сексуальними стосунками (53,5 %). Додатковим підтвердженням традиційності українського й білоруського суспільств є також незгода з тим, що шлюб – це застарілий спосіб організації сім’ї (майже 70 % населення в обох країнах, менше 50 % німців); а також недопустимість усиновлення дітей нетрадиційними парами (майже 60 % українців, 50 % білорусів та менше 30 % німців).
Вплив релігійних традицій відображається в тому, що повноцінність жінки вимірюється наявністю в неї дітей (так уважають 92,7 % жінок в Україні, 78,2 % – у Білорусі, 51,8 % – у Німеччині), котрих вона зобов’язана народити й виховати разом із чоловіком. Погляди щодо сімейних ролей різняться у всіх трьох країнах, проте нерівність сімейних обов’язків більш жорстко фіксована в Україні та Білорусі. Відмінності проглядаються й у вихованні дітей. Для українців та білорусів важливі такі риси, як працьовитість, відповідальність, терпимість і повага, гарні манери, бережливість, обачне ставлення до грошей та речей, а для Німеччини – відповідальність, гарні манери, терпимість і повага, незалежність, рішучість, наполегливість, уява; тут підтримуються креативність, самореалізація.
Отож, для Німеччини сімейні цінності з урахування індивідуальних пріоритетів кожного є більш характерними, звідси – краща адаптація до соціальних змін, стрімкіший розвиток країни. Для білорусів та українців традиційність у поглядах більш незмінна, звідси – неготовність до змін, спротив інноваціям.

Посилання

1. Alekseyenko, T. F., Balakiryeva, O. M., Halustyan, YU.M. ta in. (2004), «The Family under conditions of independent Ukraine (1991–2003): State report on the situation of families in Ukraine in 2003», Kyiv, 254 p.
2. Lavrinenko, N. V. (2011), «The structure of modern Ukrainian family and family values, Ukrainian society, Twenty years of independence. Sociological Monitoring», Kyyiv : Іnstitute of Sociology NAS of Ukraine, Vol. 1, pp. 502–518.
3. Oksamytna, SM (2004) «Gender roles and stereotypes, Fundamentals of Gender Theory: Teach. posibn.», Kyiv: KIS, 536 p. 4. Picha, V. M. (1995), «Sociology of the Family: materials for lectures on the course “Sociology”», Lviv, 64 p.
5. Chuyko, L. (1999), «Ukrainian families and the number of children in them, Gender analysis of Ukrainian society», Kyiv : UNDP, pp. 247–270.
6. Statsenko, A. (2011), «Women’s rights in family relations», http://female.pit.org.ua/Articles/5676.aspx

Завантаження

Опубліковано

12.05.2018

Номер

Розділ

НАУКОВІ ПОШУКИ МАЙБУТНІХ СОЦІОЛОГІВ