Порівняльний аналіз сім’ї та шлюбу в Білорусі, Україні й Німеччині
DOI:
https://doi.org/10.29038/2306-3971-2014-01-77-86Ключові слова:
порівняльний аналіз, інститут сім’ї, інститут релігії, сім’я, шлюб, сімейні роліАнотація
Сучасний світ стрімко змінюється, як і звичаєвий спосіб життя. Змін зазнає також один із найбільш консервативних інститутів – інститут сім’ї, при цьому залишаючись у сфері впливу релігії. Емпірична фіксація таких змін можлива за допомогою здійснення порівняльного аналізу сімейного життя й шлюбності населення країн, котрі мають визначальні релігійні традиції, а саме: Білорусі, України, Німеччини, послуговуючись даними проекту «Дослідження європейських цінностей».
У межах дослідження Україна й Білорусь постають як традиційні суспільства зі стандартним баченням сімейного та шлюбного життя. Підтвердження цього – пріоритетність умов благополучного шлюбу. Для українців і білорусів – це подружня вірність (86,1 % і 75,0 %, відповідно), діти (84,8 % і 72,8 %), готовність обговорювати проблеми, які виникають між подружжям (69,4 % і 57,9 %); для німців – подружня вірність (77,3 %), готовність обговорювати проблеми (58,3 %), задоволеність сексуальними стосунками (53,5 %). Додатковим підтвердженням традиційності українського й білоруського суспільств є також незгода з тим, що шлюб – це застарілий спосіб організації сім’ї (майже 70 % населення в обох країнах, менше 50 % німців); а також недопустимість усиновлення дітей нетрадиційними парами (майже 60 % українців, 50 % білорусів та менше 30 % німців).
Вплив релігійних традицій відображається в тому, що повноцінність жінки вимірюється наявністю в неї дітей (так уважають 92,7 % жінок в Україні, 78,2 % – у Білорусі, 51,8 % – у Німеччині), котрих вона зобов’язана народити й виховати разом із чоловіком. Погляди щодо сімейних ролей різняться у всіх трьох країнах, проте нерівність сімейних обов’язків більш жорстко фіксована в Україні та Білорусі. Відмінності проглядаються й у вихованні дітей. Для українців та білорусів важливі такі риси, як працьовитість, відповідальність, терпимість і повага, гарні манери, бережливість, обачне ставлення до грошей та речей, а для Німеччини – відповідальність, гарні манери, терпимість і повага, незалежність, рішучість, наполегливість, уява; тут підтримуються креативність, самореалізація.
Отож, для Німеччини сімейні цінності з урахування індивідуальних пріоритетів кожного є більш характерними, звідси – краща адаптація до соціальних змін, стрімкіший розвиток країни. Для білорусів та українців традиційність у поглядах більш незмінна, звідси – неготовність до змін, спротив інноваціям.
Посилання
2. Lavrinenko, N. V. (2011), «The structure of modern Ukrainian family and family values, Ukrainian society, Twenty years of independence. Sociological Monitoring», Kyyiv : Іnstitute of Sociology NAS of Ukraine, Vol. 1, pp. 502–518.
3. Oksamytna, SM (2004) «Gender roles and stereotypes, Fundamentals of Gender Theory: Teach. posibn.», Kyiv: KIS, 536 p. 4. Picha, V. M. (1995), «Sociology of the Family: materials for lectures on the course “Sociology”», Lviv, 64 p.
5. Chuyko, L. (1999), «Ukrainian families and the number of children in them, Gender analysis of Ukrainian society», Kyiv : UNDP, pp. 247–270.
6. Statsenko, A. (2011), «Women’s rights in family relations», http://female.pit.org.ua/Articles/5676.aspx