Соціальне самопочуття лучан у контексті соціальних змін

Анотація

У статті здійснено порівняння результатів соціологічних досліджень соціального самопочуття, проведених у місті Луцьку у 2009 і 2014 рр. із використанням методик ІІСС-20 та ІІСС-44 авторства Є. І. Головахи й Н. В. Паніної. Значення індексу соціального самопочуття дещо змінилося – від підвищеного (2009) до високого (2014), але внаслідок напруженої ситуації в країні – анексії частини території й військових дій на Сході – значно змінилася його змістова наповненість: збільшилися показники індексу достатності благ в інформаційно-культурній, матеріально-побутовій (1 та 2-го рівнів), професійно-трудовій, особовій сферах і сферах національних відносин та міжособистісних, тоді як сфера соціальних відносин, соціально-політична сфера й соціальної безпеки стали найбільш дефіцитними. У 2014 р. більшості населення не вистачає таких соціальних благ, як стабільність у державі та суспільстві (73,5 %), упевненість у тому, що не буде міжнаціональних конфліктів (71,3 %); керівників, спроможних управляти державою (67,4 %); державного захисту від зниження рівня життя (66,9 %); дотримання в країні прав людини (60,1 %); політичних ідеалів, які заслуговують на підтримку (56,2 %); упевненості в тому, що ситуація в країні покращуватиметься (54,5 %); справедливої оцінки заслуг людини перед суспільством (48,1 %), автомобіля (47,6 %), захисту від злочинності (44,9 %); необхідної медичної допомоги (44,6 %). У 2009 р. найбільш проблемними для лучан були питання відпочинку (54,8 %) і працевлаштування (41 %), медичного забезпечення (40,5 %), якісного харчування (37,6 %) та здоров’я (36,5 %).
Побудовані показники інтегрального індексу соціального самопочуття як для міста в цілому, так і для різних прошарків населення й по районах міста: їхні значення суттєво не змінилися.