Туризм як внутрішня потреба екзистенційного оновлення особистості
DOI:
https://doi.org/10.29038/2306-3971-2015-02-43-46Ключові слова:
мандрування, подорож, філософія туризму, людина-мандрівник (homo viator), «полісутнісне homo»Анотація
Із розвитком мандрівництва, набуттям ним більш організованих форм, найрозвинутішою, найширокомасштаб-нішою з яких є туризм, набуває актуальності необхідність його філософського осмислення. У межах дослідження розглянуто екзистенційний статус сучасної особистості – людини-мандрівника (homo viator), показано колізії та суперечності на шляху екзистенційно-особистісного оновлення. Останнє відбувається в намаганні «розсунути видноколо» власного буття, вийшовши за межі добре відомого, в інший вимір, що покликаний задовольнити на-гальну людську потребу комунікативного оновлення, водночас відкриваючи все нові й нові горизонти «полісутнісного homo».
Посилання
1. Liutyi, Т. V., Yarosh, O. A. (2007), “Mass and popular culture: theory and practice”, Кyiv, 124 p.
2. Horskyi, V. S. (2002), “Traveling as a cultural phenomenon”, Ukrainian round table «Philosophy of Tourism», Кyiv, 145 p.
3. Kyselov, М. М. (2002), “Tourism and natural science – philosophical and ideological aspect”, Ukrainian round table «Philosophy of Tourism», Кyiv, 145 p.
2. Horskyi, V. S. (2002), “Traveling as a cultural phenomenon”, Ukrainian round table «Philosophy of Tourism», Кyiv, 145 p.
3. Kyselov, М. М. (2002), “Tourism and natural science – philosophical and ideological aspect”, Ukrainian round table «Philosophy of Tourism», Кyiv, 145 p.
Завантаження
Опубліковано
21.05.2018
Номер
Розділ
ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ РОЗВІДОК
