Поселенські відмінності в характері інституційної релігійності волинян

Автор(и)

  • Svitlana Salnikova Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2017-02-55-63

Ключові слова:

методика вимірювання релігійності, рівень релігійності, релігійні практики, релігійна віра, Волинь

Анотація

Згідно з даними емпіричних досліджень, зокрема Лабораторії соціологічних досліджень СНУ імені Лесі Українки (2010, 2015), високий рівень релігійної й віросповідної самоідентифікації жителів Волинської області є відмінним для жителів міста Луцька та
сільської місцевості (89 і 75 % відповідно), однаково (по 7 %) в обох випадках не змогли вказати конфесійної належності. Поселенські відмінності спостерігаємо в показниках частоти відвідування церкви й моління. «Лише у релігійні свята» та частіше церкву відвідує 83 % містян і 80 % селян; «один раз на тиждень» та частіше молиться 56 і 60 % відповідно. Сумарно тих, хто молиться щодня чи декілька разів на тиждень, однакова кількість серед обох порівнюваних груп населення, проте більше містян зазвичай молиться щодня (34 %), а селян – декілька разів на тиждень (25 %). Тих, хто ніколи цього не робить поза церквою, дуже мало. Тренди
додаткових релігійних практик мають такі особливості: топовою практикою є проведення спільних обрядів у сім’ї, конкретизація практик допомоги призводить до зниження участі в них. Показник звернення до священика як лідера громади є найнижчим. Загалом сільське населення вирізняється більшою активністю щодо релігійних практик.
Найважливішою для всіх жителів області є віра в Бога та цінність цієї віри; найменше вірять у безсмертя душі, особливо селяни. Вони
також значно сильніше вірять у божественну причинність людських страждань у цьому світі, у фатальність долі, хоча першочерговою причиною в обох когортах уважають «злі вчинки людей». Загалом більшість жителів Волині, особливо сільської місцевості, тяжіють до традиційної релігії з підтриманням сімейної обрядовості.

Посилання

1. Bilous, L., Martynyuk, Yu. (2015), Level and Character of Religiosity of Lutsk Inhabitants, Sociological Studious, Vol. 1, No. 6, Pp. 84–89.
2. Doskoch, G., Yanovych, B. (2017), “Protestantism in Volyn: History and Modernity”, http://volodymyrmuseum. com/istorychni/217-protestantyzm-na-volyni-istoriya-i-suchasnist
3. Lutsiv, O. Yu. (2015), The Peculiarities of Individual Religiosity in the Context of Religious Affiliation in Modern Ukrainian Society, Ukrainian society, Vol. 2, No. 53, Pp. 7–16.
4. Parashchevin, M. (2009), “Religion and religiosity in Ukraine”, Кyiv : Institute of Politics, Institute of Sociology of NAS of Ukraine, 68 p.
5. “Religious Preferences of the Ukrainian population” (2015), Info–Light, http://infolight.org.ua/content/ religiyni-vpodobannya-naselennya-ukrayiny
6. Salnikova, S. А. (2010), Multidimensional Modelling as Analytical Strategy of Religiosity Measurement, Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, Issue 16, Pp. 222–229.
7. Salnikova, S. А. (2010), Constructing the Content, Characteristics and Levels of Measuring the Religiosity (according to empirical sociological research), Ukrainian society, Vol. 4, No. 35, Pp. 108–119.
8. Salnikova, S. A. (2017), “Lutsk police increases trust, but politicians – decreases”, Volyn Post, http://www.
volynpost.com/articles/937-lucka-policiia-naroschuie-doviru-a-polityky--vtrachayut

Завантаження

Опубліковано

02.04.2024

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНІ РЕАЛЬНОСТІ В ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ