Соціологічна евалюація фармацевтичної діяльності: окреслення предметного поля

Stanislav Knyazkov

doi:10.29038/2306-3971-2018-01-18-27

Автор(и)

Stanislav Knyazkov Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2018-01-18-27

Ключові слова:

соціологія медицини, медикалізація, інститут фармації

Анотація

Упродовж останніх десятиліть триває розширення предметного поля соціології. Одним із таких піонерських та водночас практично орієнтованих напрямів є соціологічна еволюація функціонування системи охорони здоров’я. За умов реформування цієї системи особливого значення набуває сприйняття відповідних управлінських інновацій населенням. Відповідна трансформація політико-управлінських підходів до регулювання сфери охорони здоров’я й фармацевтичного сектору відбувається сьогодні в українському суспільстві. Предметне поле соціологічної евалюації функціонування фармацевтичної діяльності охоплює таке коло питань, як дослідження поінформованості громадян про спосіб організації забезпечення населення лікарськими засобами; виявлення чинників вибору лікарських засобів та впливу механізмів надання фармацевтичних послуг на поведінку споживачів лікарських засобів; оцінка ефективності заходів із реформування фармацевтичного сектору особами й групами, які причетні до цих процесів; з’ясування ступеня задоволеності споживачів лікарських засобів якістю, ціною лікарських препаратів, рівнем фармацевтичних послуг та ін.

Посилання

Androsiuk, H. M., Shtyk, O. I. (2014). Social Health of Ukrainian Society. Sociological studios, No 4, Vol. 1, Pp. 69–76.

Bondarieva, I. V., Pestun, I. V., Sakipova, Z. B. (2014). «Comparative analysis methods of evaluation adapting Ukrainian pharmaceutical enterprises to external changes». Pharmaceutical magazine, Vol. 4, Pp. 4–8.

Kotvicka, A. (2008). «Methodology of social justice of pharmaceutical supply to population». Pharmaceutical magazine, No 2, Pp. 8–12.

Ministry of health. Pharmaceutical sector (2017), http://moz.gov.ua/ua/portal/ms_pharm_sector/

«Pedagogical education in university: contextual and biographical approach» (2001). Ed. by А. L. Gavrikova, М. N. Pevznera, Velikij Novgorod : Yaroslav Mudryj Novgorod state university, 300 р.

Bodenheimer, T., Fernandez, A. (2005). High and rising health care costs. Part 1: Seeking an explanation. Annals of Internal Medicine, Vol. 142, Pp. 847–854. https://doi.org/10.7326/0003-4819-142-10-200505170-00010

Conrad, P., Leiter, C. V. (2004). Medicalization, Markets and Consumers. Journal of Health and Social Behavior, Vol. 45, Pp.158–176.

Conrad, P. (2007). The Medicalization of Society: On the Transformation of Human Conditions into Treatable Disorders, Baltimore : Johns Hopkins University Press, 224 p.

Conrad, P., Leiter, V. (2008). From Lydia Pinkham to Queen Levitra: Direct-to-consumer advertising and medicalisation. Sociology of Health & Illness, Vol. 30, Pp. 825–838. https://doi.org/10.1111/j.1467-9566.2008.01092.x

Foucault, M. (1999). The birth of the clinic, Translated by P. Pieniążek, Warszaw : KR Publishing, 265 p.

Goffman, E. (1980). The characteristics of total institutions, A sociological reader on complex organizations, NY : Holt, Rinehart and Winston, P. 319, 559 p.

Kaczmarek, E. (2015). «Ethical challenges in pharmaceutical industry». Annales. Ethics in bussiness life, Vol. 18, No 3, Pp. 99–108.

Kramer P. (1993). Listening to Prozac, New York: Viking, 409 p.

Kutzin, J. (2013). Health financing for universal coverage and health system performance: concepts and implications for policy. Bulletin of the World Health Organization, Vol. 91, Pp. 602–611, doi:http://dx.doi. org/10.2471/BLT.12.113985

Mulley, A., Coulter, A., Wolpert, M., Richards, T. (2017). New approaches to measurement and management for high integrity health systems. British Medical Association, Vol. 356, doi: https://doi.org/10.1136/bmj.j1401

Poławski, P., Buczek, J. (2011). «The medicalization of social control. Healthcare and consumption of medicine in Poland. Identification and regulation of social problems», Warszaw: IPSiR UW, 236 p., Pp.82–100.

Rubertone, M. V., Brundage, J. F. (2002). The defense medical surveillance system and the Department of Defense Serum Repository: Glimpses of the future of public health surveillance. II American Journal of Public Health, Vol. 92, No. 12, Pp. 1900–1904. https://doi.org/10.2105/AJPH.92.12.1900

Schneider M. J., Schneider H. S. (2017). Introduction to public health, Burlington. Jones & Bartlett Learning, MA. 547 p.

Sheikh, S., Furnham, S. (2000). A cross-cultural study of mental health beliefs and attitudes towards seeking professional help. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, Vol. 35, Pp. 226–334. https://doi.org/10.1007/s001270050246

Silver, H. (2004). Evaluation Research in Education, Faculty of Education, University of Plymouth, 273 р.

Wdowiak, L. (2004). «Today and tomorrow of public medicine and public health». Zdrowie Publiczne, Vol. 114 (2), Рp. 125–126.

Wengler, L. E., Lubomira, E., Adamska-Pietrzak, E., and oth. (2014). Philosophical, social and legal aspects of health sciences. Part 2: Legal issues in health sciences, Vol. 2, Gdańsk : Polish Society for Health Programs, 187 p.

WHO Medicines Policy (2017). http://www.who.int/medicines/areas/policy/en/ index.html

Wojtczak, A. (2009). «Public health as a challenge for the healthcare systems in XXI century», Warszawa: Medical publishing PZWL, 226 р.