Динаміка релігійної включеності населення європейських країн

Svitlana Salnikova; Vitalii Variichuk

doi:10.29038/2306-3971-2019-01-69-77

Автор(и)

Svitlana Salnikova Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0001-6368-9480
Vitalii Variichuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0001-8299-3357

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-01-69-77

Ключові слова:

релігійність, релігійна участь, типи релігійності, Європейське соціальне дослідження

Анотація

Попри загальну тенденцію до секуляризації в сучасному світі, інститут релігії відіграє важливу роль у соціальному та державницькому розвитку суспільства.
Послуговуючись даними європейського соціального дослідження (2008–2016) і методикою вимірювання релігійної включеності (С. Сальнікова), яка ґрунтується на релевантних показниках релігійності (Дж. Біллет), автори здійснили аналіз рівня та характеру релігійності низки європейських країн. Рівень релігійності є показником суб‟єктивної інституційної належності; під характером релігійності розуміємо розподіл змінної «релігійна включеність», яка поділяється на когорти тих, хто належить до основного, модального й маргінального типів релігійної включеності (це тип воцерковленої релігійності), культурного типу (це релігійно-культурна ідентифікація) та неоцерковлених у 1- та 2-му поколіннях.
Виявлено, що динаміка інституційної релігійності характерна більшості країн, а у випадку її відсутності динамічними є процеси, пов‟язані з характером релігійності. Виняток становить Польща.
Незалежно від загального рівня релігійності, аналіз даних щодо 15 країн Європи виявляє такі тенденції релігійних змін, як стабільність (Польща, Франція, Бельгія, Естонія, Чехія), посилення інституційної релігійності (Німеччина, Словенія, Швеція) або її маргіналізація чи посилення секулярних впливів (Португалія, Іспанія, Швейцарія, Нідерланди, Угорщина, Фінляндія, Норвегія). Зниження рівня релігійності в багатьох країнах відбувається за рахунок збільшення когорти неоцерковлених в 1-му та/або 2-му поколіннях.

Посилання

Casanova, J. (2017). On the other side of secularization: The religious and secular dynamics of our global time. Kyiv: Spirit and letter.

Kormina, J., Panchenko, A., Shtyrkov, S. (2017). Anthropological approaches to the study of religion: theories, methods and field experiences. Forum for Anthropology and Culture, No 35, 129–166.

Myronovych, D., Reshetniak, O., Salnikova, S. (2013). Religious capital and religious participation in countries of new eastern Europe. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv : Sociology, Vol. 1, 16–27.

Taylor, Ch. (2014). Secularity and religion. Retrieved May 20, from http://standrews.ru/assets/files/ Books/Stranici/Tejlor-iz-Pages-18-3.pdf

Fedorenko, M. (2013). Religiosity, identification and religious identity. Scientific journal «Scientific notes of Orel state university», No 4, 239–241.

Billiet, J., Welkenhuysen-Gybels, J. (2004). Assessing Cross-National Construct Equivalence in the ESS: The Case of Religious Involvement. Paper presented at the European Conference on Quality and Methodology in Official Statistics, Mainz (Germany), 24–26 May.

Coleman, J. S. (1988). Social Capital in the Creation of Human Capital. American Journal of Sociology, Vol. 94, 95–120. https://doi.org/10.1086/228943

Giorgi, L. (1992). Religious Involvement in a Secularized Society. The British Journal of Sociology, Vol. 43, No 4, 639–656. https://doi.org/10.2307/591342

Good, M., Willoughby, T. (2013). Institutional and Personal/Spirituality Religiosity and Psychosocial Adjustment in Adolescence. Retrieved May 20, from https://www.researchgate.net/publication/255975761_ Institutional_and_Personal_SpiritualityReligiosity_and_Psychosocial_Adjustment_in_Adolescence_Concurrent_and_Longitudinal_Associations. https://doi.org/10.1007/s10964-013-9989-2

Musick, M. A., House, J. S., Williams, D. R. (2004). Attendance at Religious Services and Mortality in a National Sample. Journal of Health and Social Behavior, Vol. 45, No 2, 198–213. https://doi.org/10.1177/ 002214650404500206

Pippa, N., Inglehart, R. (2004). Sacred and Secular: Religion and Politics Worldwide. Cambridge, UK: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1007/978-3-658-13213-2_98

Pollack, D. (2008). Religious Change in Europe: Theoretical Considerations and Empirical Findings. Social Compass, 55(2), 168–186. https://doi.org/10.1177/0037768607089737

Riesebrodt, M. (2014). Religion in the Modern World : Between Secularization and Resurgence. Retrieved Mart 02, 2018 from http://cadmus.eui.eu/handle/1814/29698

Schieman, S. (2008). The Religious Role and the Sense of Personal Control. Sociology of Religion, Vol. 69, 273–296. https://doi.org/10.1093/socrel/69.3.273

Stol, J. (2008). Secularization Theory and Rational Choice. Retrieved May 20, 2018 from https://www.academia. edu/3625376/Secularization_theory_and_rational_choice._An_integration_of_micro-_and_macrotheories_of_secularization_using_the_example_of_Switzerland._2008._in_D._Pollack_and_D.V.A._Olson_The_Role_of_Religion_in_Modern_Societies._New_York_Routledge_249–270

Tsaousis, I., Karademas, E., Kalatzi, D. (2012). The role of core self-evaluations in the relationship between religious involvement and subjective well-being a moderated mediation model. Mental Health, Religion & Culture. Retrieved May 20, 2018 from https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/13674676.2011.651716. https://doi.org/10.1080/13674676.2011.651716

European social survey. Retrieved March 3, 2019 from http://www.europeansocialsurvey