Значення другого (магістерського) рівня вищої освіти для студентів і роботодавців у сфері інформаційних технологій і соціології

Анотація

Одна з проблем сьогодення – відставання освіти від розвитку запитів су­спільства на фахівців. Цю проблему досліджують із по­зи­цій двох стратегій: кіль­кісна дає уявлення про сегментацію ринку пра­­ці, позиції на ринку праці осіб із вищою освітою та про кількісні оцінки якості освітніх послуг, настанови учасни­ків освітнього про­цесу й роботодавців щодо освітніх програм і рівнів освіти то­що; якіс­на дає змогу зрозуміти причини та механізми формування цих оцінок.

Мета статті – дослідити ставлення роботодавців (на прикладі ІТ сфери й соціології та маркетингу) до якості навчання в закладах вищої освіти й важливість для них наявності в потенційних працівників освітнього ступеня бакалавра чи магістра, а також ставлення студентів до здобуття освітнього ступеня «магістр» у за­значених сферах, мотиви вступу до магістратури. Це дасть змогу осмислити значення другого (магістерського) рівня вищої освіти, порівняно з першим (бака­лав­рським) у сферах соціології, маркетингу, ІТ.

У статті проаналізовано серію глибинних інтерв’ю студентів частини факультетів КНУ імені Тараса Шевченка й роботодавців у відповідних сферах, з’ясовано їх настанови щодо отримання випуск­никами бакалаврату другого (ма­гіс­терського) рівня вищої освіти.

Роботодавці здебільшого оцінюють рівень підготовки фахівців як достатній. Для них відмінність між освітніми ступенями «магістр» і «бакалавр», здобутими ви­пускниками та зазначеними в дипломах про вищу освіту, не має суттєвого зна­чення в процесі найму на роботу працівників зазначених сфер. Називаючи вимоги до найманих працівників, окрім набору відповідних Hard Skills, великого зна­чен­ня вони надають базовим навичкам спілкування, знанню англійської й української мов, відповідальності, іншим Soft Skills.

Студенти ж більше значення надають саме вузько-професійним прикладним дисциплінам і відповідним навичкам. При цьому їхнє бажання вступати до ма­гістратури пов’язані переважно або з потребою вдосконалити свої професійні на­вички, або з бажанням отримати другу вищу освіту за іншим спорідненим фахом.