Значення другого (магістерського) рівня вищої освіти для студентів і роботодавців у сфері інформаційних технологій і соціології
DOI:
https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-01-22-28Ключові слова:
вища освіта, вимоги до випускників ЗВО, роботодавці, Hard Skills, Soft Skills, освітній рівеньАнотація
Одна з проблем сьогодення – відставання освіти від розвитку запитів суспільства на фахівців. Цю проблему досліджують із позицій двох стратегій: кількісна дає уявлення про сегментацію ринку праці, позиції на ринку праці осіб із вищою освітою та про кількісні оцінки якості освітніх послуг, настанови учасників освітнього процесу й роботодавців щодо освітніх програм і рівнів освіти тощо; якісна дає змогу зрозуміти причини та механізми формування цих оцінок.
Мета статті – дослідити ставлення роботодавців (на прикладі ІТ сфери й соціології та маркетингу) до якості навчання в закладах вищої освіти й важливість для них наявності в потенційних працівників освітнього ступеня бакалавра чи магістра, а також ставлення студентів до здобуття освітнього ступеня «магістр» у зазначених сферах, мотиви вступу до магістратури. Це дасть змогу осмислити значення другого (магістерського) рівня вищої освіти, порівняно з першим (бакалаврським) у сферах соціології, маркетингу, ІТ.
У статті проаналізовано серію глибинних інтерв’ю студентів частини факультетів КНУ імені Тараса Шевченка й роботодавців у відповідних сферах, з’ясовано їх настанови щодо отримання випускниками бакалаврату другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Роботодавці здебільшого оцінюють рівень підготовки фахівців як достатній. Для них відмінність між освітніми ступенями «магістр» і «бакалавр», здобутими випускниками та зазначеними в дипломах про вищу освіту, не має суттєвого значення в процесі найму на роботу працівників зазначених сфер. Називаючи вимоги до найманих працівників, окрім набору відповідних Hard Skills, великого значення вони надають базовим навичкам спілкування, знанню англійської й української мов, відповідальності, іншим Soft Skills.
Студенти ж більше значення надають саме вузько-професійним прикладним дисциплінам і відповідним навичкам. При цьому їхнє бажання вступати до магістратури пов’язані переважно або з потребою вдосконалити свої професійні навички, або з бажанням отримати другу вищу освіту за іншим спорідненим фахом.
Посилання
Enhancing Higher Education Reform in Ukraine (Report) (2017). Retrieved May 31, 2020 from https://drive.google.com/file/d/1kr_HPLR_Dpgmoh_45GaTHaAQhXLmZTBz/view
Graduates of Ukrainian universities through the eyes of employers: the results of the study (2012). Retrieved May 31, 2020 from https://www.yourcompass.org/docs/Employees%20on%20University_Graduates.pdf
Criteria for selecting an employee by the employer (2013). Retrieved May 31, 2020 from https://www.soc.univ.kiev.ua/en/nauka/criteria-selecting-employee-employer
Jobs in other areas (2013). Retrieved May 31, 2020 from https://www.soc.univ.kiev.ua/en/nauka/jobs-other-areas
Activities after graduation (2013). Retrieved May 31, 2020 from /https://sociology.knu.ua/en/nauka/activities-after-graduation
Оliinyk, О., Sydorov, М. (2015). The problem of quality of higher education in the conditions of employment of students. Youth policy: problems and prospects. 6, 161–167.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Oksana Oliinyk
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.