Міжгрупові розколи в об’єднаних територіальних громадах: ризики послаблення соціальної згуртованості в децентралізованій Україні

Оleksandra Deineko

doi:10.29038/2306-3971-2020-02-55-65

Автор(и)

Оleksandra Deineko Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-55-65

Ключові слова:

міжгрупові розколи, об’єднані територіальні громади, децентралізація, соціальна згуртованість, соціальна нерівність

Анотація

У статті здійснено аналіз міжгрупових розколів у сприйнятті мешканців об’єднаних територіальних громад Харківської та Чернівецької областей як потенційного чинника послаблення соціальної згуртованості на рівні локальних спільнот в Україні. Спираючись на модель емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана, ми здійснюємо спробу її адаптації в контексті якісної соціологічної перспективи, аналізуючи дані 26 напівструктурованих інтерв’ю, проведених із місцевими громадськими активістами, депутатами місцевих рад, представниками адміністрації об’єднаних громад й експертами з питань децентралізації в обох регіонах України. Дослідження засвідчило наявність міжгрупових розколів за осями «новостворена громада – попередня влада»; «влада громади – місцеві мешканці»; «центр – периферія»; «багаті громади – бідні громади»; «децентралізована Україна – недецентралізована Ук-раїна». Ключовим підґрунтям для формування розколів визначено соціальні нерівності, що зумовлюють «метаморфози спроможності» реформи децентралізації в Україні. Наголошено на актуальності початку адміністративного етапу реформи децентралізації, що сприятиме скороченню соціального розриву між децентралізованою та недецентралізованою Україною.

Посилання

Aasland, A., Lyska, O. (2016). Local democracy in Ukrainian cities: civic participation and responsiveness of local authorities. Post-Soviet Affairs, 32 (2), 152–175. https://doi.org/10.1080/1060586x.2015.1037072

'About Voluntary Amalgamation of Territorial Hromadas': Law of Ukraine from February 5, 2015, № 157-VIII. Retrieved December 01, 2020 from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text

Bader, M. (2020). Decentralization and a Risk of Local Elite Capture in Ukraine. In: H. Shelest and M. Rabi-novych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 259–282. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_9

Berger-Schmitt, R. (2002). Considering social cohesion in quality of life assessments: Concept and measurement. In: Hagerty M. R., Vogel J., Møller V. (eds) Assessing Quality of Life and Living Conditions to Guide National Policy. Social Indicators Research Series, vol 11. Springer, Dordrecht, 58, 403–428. https://doi.org/10.1007/0-306-47513-8_18

Chan, J., To, HP, Chan, E. (2006). Reconsidering social cohesion: Developing a definition and analytical framework for empirical research. Social indicators research, 75, 273–302. https://doi.org/10.1007/s11205-005-2118-1

Deineko, A., Bilokopytov, D., Filippova, O. (2020). Decentralization reform in assessments of united territorial communities (hromadas) leaders’: new dimensions of social subjectiveness. Ukrainian Sociological Journal, 21, 16–24. https://doi.org/10.26565/2077-5105-2019-21-02

Final report of Sociological Association of Ukraine «Social inequalities: perception of the Ukrainian society» (2018). Retrieved December 01, 2020 from http://sau.in.ua/app/uploads/2019/07/ZVIT_SOCZIALNI-NERIVNOSTI_2018_.pdf

Fonseca, X., Lukosch, S. and Brazier, F. (2019). Social cohesion revisited: a new definition and how to charac-terize it. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 32 (2), 231–253. https://doi.org/10.1080/13511610.2018.1497480

Jenson, J. (1998). Mapping social cohesion: The state of Canadian research. Ottawa: Canadian policy research networks.

Oleinekova, O. (2020). Decentralization Reform: An Effective Vehicle for Modernization and Democratization in Ukraine? In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan, 311–338. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_11

Rabinovych, M., Shelest, H. (2020). Introduction: Regional Diversity, Decentralization, and Conflict in and around Ukraine. In: H. Shelest and M. Rabinovych, eds. Decentralization, Regional Diversity, and Conflict. The Case of Ukraine. Basingstocke: Palgrave McMillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-41765-9_1

Report «Decentralization and local self-government reform: the results of the fifth wave of sociological research among the population of Ukraine» (2020). Retrieved December 01, 2020 from https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/633/2020Report_UKR_ukr.pdf

Romanova, V., Umland, A. (2019). Decentralising Ukraine: Geopolitical Implications. Survival, 61 (5), 99–112. https://doi.org/10.1080/00396338.2019.1662108

Rusinuk, М. М. (2018). Problems and disadvantages of decentralization of public administration and management. Scientific notes of V.I. Vernadsky Tavriya National University. Series: Public Administration, 29(68), 135–138.

Sen, A. (1995). Inequality Reexamined. New York: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/0198289286.001.0001

Sen, A. (1999). Development as Freedom. New York: Oxford University Press.

Stiglitz, J. E. (2015). The price of inequality. How Today's Divided Society Endangers Our Future. Moscow: Eksmo.

Tkachuk, A.F. (2018). From a Perspective Plan to the Community Development Strategy (Through the Prism of the Experience of the United Territorial Communities in Khmelnytskyi Region). Кyiv: Juston Publishing House LLC.

Zhalilo, Y.A, Shevchenko, O.V., Romanova, V.V. (2019). Decentralisation of Power: Agenda for the Medium Term. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.