Capitalism as the Global Social Order: A Critical Perspective

Anna Ivanova

doi:10.29038/2306-3971-2021-02-31-40

Автор(и)

Anna Ivanova Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-31-40

Ключові слова:

глобальний світовий порядок, капіталізм, імперіалізм, неоколоніалізм, глобалізація

Анотація

У статті розглянуто концепцію глобального соціального порядку як предмета соціологічних досліджень. Автор починає із вказівки на зміни в структурі та в характері нинішнього глобального соціального порядку, що полягають у прискорені темпів обмінів і потоків, зниканні єдиної гегемонії та формуванні мультіполярності. У статті пропонується розглядати глобальний соціальний порядок як приклад глобального предмета, який по-різному може потрапити ву фокус соціологічних досліджень. Для цього дається визначення понять соціального порядку й глобального соціального порядку, а також наводиться декілька класифікацій підходів до вивчення глобального світового порядку, після чого виділяються його основні складові частини. У статті капіталізм розглянуто як особливу форму світового порядку, а також запропоновано аналізувати імперіалізм і неоколоніалізм як, з одного боку, продукти цього порядку, а з іншого – як інструменти його легітимації та гегемонії. У подальших дослідженнях запропонована модель може бути використана, по-перше, для вдосконалення вивчення предмета соціології в глобальному масштабі, а по-друге – для поглиблення знань про процес (від)творення глобального світового порядку.

Посилання

Amin, S. (1997). Capitalism in the Age of Globalization: The Management of Contemporary Society. Zed Books Ltd, 192. https://doi.org/10.5040/9781350218888

Arrighi, G. (2004). Spatial and Other ‘Fixes’ of Historical Capitalism. Journal of World-Systems Research, X, 2, 527–539. https://doi.org/10.5195/jwsr.2004.289

Arrighi, G. (2005). Hegemony Unraveling I, New Left Review II/32, 23–80.

Beck, U. (2001). What is globalization? Translated from German by A.Grigoreva, V. Sedelnik; Edited by A. Filippova. Moscow: Progress-Tradition, 304.

Bellamy Foster, J. (2015). The New Imperialism of Globalized Monopoly - Finance Capital. Monthly Review, 67, 3. Retrieved October 16, 2021 from https://monthlyreviewarchives.org/index.php/mr/article/view/MR-067-03-2015-07_1

Bentley, J. H. (2004). Globalizing history and historicizing globalization. Globalizations, 1(1), 69-81. https://doi.org/ 10.1080/1474773042000252165

Bronner, S. E. (2011) Critical Theory: A Very Short Introduction. New York: Oxford University Press, Inc., 130. https://doi.org/10.1093/actrade/9780199730070.001.0001

Fomichev, P. N. (2000). Global Sociology: The Formation of New Science: Scientific Analytic Review / RAN.INION. Center for Academic Research and Informational Studies on Social Sciences. Department of Sociology and Social Psychology. Edited by Girko L. V., Мoscow, (Section. «Sociology»).

Golіkov, O. S. (2018). Fabrication of order. Knowledge in the constitution of social. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University, 592.

Gorelov, A. A., Bronnikov, I. A. (2015). Global neocolonialism and the problem of sovereignty. Power, 2, 19–25.

Hardt, М., Negri, A. (2000). Empire. Cambridge: Harvard University Press, 478. https://doi.org/10.2307/j.ctvjnrw54

Kagarlitsky, B. (2010). From Empire to Imperialism: The State and The Rise of Bourgeois Civilization. National Research University Higher School of Economics. Moscow.: Publishing House of National University, 374.

Kleimenova, E. G. (2014). Social order as a basis for the stability of the social system. Bulletin of Udmurt University. Series Philosophy. Psychology. Pedagogy, 1, 23–30.

Magdoff, H. (2003). Imperialism without colonies. New York: Monthly Review Press, 160.

Maliuk, A. (2015). The Concept of Globalization through the Lence of the World-System Approach. Social Dimen-sions of Society, 7 (18), 171–190.

Nederveen Pieterse, J. (2018). Multipolar Globalization: Emerging Economies and Development. Routledge, 264. https://doi.org/10.4324/9781315312859

Nederveen Pieterse, J. (2019). Globalization and Culture: Global Mélange. Fourth Edition. Rowman & Littlefield Publishers, 250.

Nkrumah, K. (1965). Neo-Colonialism, the Last Stage of Imperialism. Retrieved October 16, 2021 from https://www.ma¬rxists.org/subject/africa/nkrumah/neo-colonialism/introduction.htm

Polyakova, N. L. (2019). Global sociology. Basic research strategies. Part I. Universalist approach. Journal of Moscow University. Sociology and Political Science, 25 (4), 154–174. https://doi.org/10.24290/1029-3736-2019-25-4-154-174

Polyakova, N. L. (2020). Global sociology: basic research strategies. Part II. Civilization approach. Journal of Moscow University. Sociology and Political Science, 26 (1), 7–28. https://doi.org/10.24290/1029-3736-2020-26-1-7-28

Robertson, R. (2012). Globalisation or glocalization? Journal of International Communication, 18:2, 191–208. https://doi.org/10.1080/13216597.2012.709925

Saad-Filho, A. (2020). From COVID-19 to the End of Neoliberalism. Critical Sociology, 46 (4–5), 477–485. https://doi.org/10.1177/0896920520929966

Shmatko, N. A. (2001). Pluralization of social order and social topology. Sociological Studies, 9, 14–19.

Sklair, L. (1995). Sociology of the Global System. The Johns Hopkins University Press, 2nd edition, 352.

Sobolevskaya, M. A. (2013). The notion of social order in the modern social theory: from the discourse of order to the order of discourse. Young Scholar, 12 (59), 794–798.

Tsymbal, T. V. (2013). Scientific and methodological aspects of the typology of the modern globalization theories. Actual Problems of Sociology, Psychology, Pedagogy, 18, 35–42.