Групові номінації як інструмент електоральної боротьби: український дискурс парламентських виборів 2019

Автор(и)

  • Dmytro Boyko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • Ruslan Zaporozhchenko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • Artem Lytovchenko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • Oksana Nekhaienko Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
  • Daria Yashkina Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-52

Ключові слова:

електоральні процеси, групові номінації, соціальні розколи, кліваж, дискурс-аналіз

Анотація

У статті розглянуто проблему впливу електорального дискурсу на соціальну дійсність, яку він відображає, зокрема на соціальні конфлікти, розколи та розмежування. Представлено результати соціологічного аналізу функцій групових номінацій у виборчій боротьбі в поділених суспільствах. Емпіричною базою є авторське дослі­дження електорального дискурсу парламентських виборів в Україні 2019 р., проведене в рамках міжна­родного дослідницького проєкту ARDU, а також масове опитування, проведене в межах того ж проєкту. Аналіз результатів досліджень демонструє взаємозв’язок між номінаціями дискурсивних груп й об’єктивними соціальними розколами (кліважами). Групові номінації в електоральному дискурсі відтворюють регіональний та ідеологічний макросоціальний поділ, надаючи йому технологічного виміру. Розподіл суспільства на конфліктні групи використовується як дискурсивний інструмент для сегментації виборчої аудиторії, а також для консолідації та поглиблення наявних соціальних поділів.

Посилання

Bourdieu, P. (2005). Sociology of social space. Transl.from French by N. A. Shmatko. Moscow: Aleteya. 288 p.

Brubaker, R. (2012). Ethnicity Without Groups. Transl. from English by I. B. Borisova. Moscow: Publisher’s House HSE. 418 p.

Dublikash, T., Litovchenko, A., Muradyan, E., Nikulin, V. (2015). Radicalism in ideologies and practices of support of integrative and disintegrative projects in divided societies. Methodology, theory and practice of sociological analysis of contemporary society, 21, 38–45.

Fairclough, N. (2013). Critical discourse analysis and critical policy studies. Critical policy studies. Vancouver, 7, No 2, 177–197. https://doi.org/10.1080/19460171.2013.798239

Fairclough, N. (2001). The dialectics of discourse. Textus, XIV(2), 231–242.

Fairclough, N. (2003). Analysing Discourse: Textual Analysis for Social Research. London: Routledge. 264 p.

Lipset, S. & Rokkan, S. (1967). Party systems and voter alignments: cross-national perspectives. New York: Free Press. 554 p.

Lytovchenko, A. (2004). The “discourse” category in sociological using. Methodology, theory and practice of socio-logical analysis of contemporary society, 137–139. Retrieved September 10, 2021 from http://school.sociology. kharkov.ua/images/docs/chtenia/2004.pdf

Lytovchenko, A., Boiko, D., Yashkina, D and Jørn Holm-Hansen (2021). The Discourse of Moderation and Cohesion as an Effective Electoral Tool: Sluha Narodu in Ukraine’s 2019 Parliamentary Campaign in Aasland, Aadne, Kropp, Sabine, eds. The Accommodation of Regional and Ethno-cultural Diversity in Ukraine. Cham: Palgrave Macmillan. P. 111–142. https://doi.org/10.1007/978-3-030-80971-3

Lytovchenko, A., Muradyan, O. (2015). Social and Political Preconditions for Regional Divisions in Ukraine. Sociological studies of contemporary society: methodology, theory, methods. P. 90–100. Retrieved September 10, 2021 from http://periodicals.karazin.ua/ssms/article/download/4476/4047

Завантаження

Опубліковано

28.12.2021

Номер

Розділ

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ