Social polarization: towards the text mining study

Roman Kyrychenko

doi:10.29038/2306-3971-2022-01-17-24

Автор(и)

Roman Kyrychenko Університет Гельсінкі

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-01-17-24

Ключові слова:

соціальна поляризація, групи думок, теорія соціальної ідентичності, теорія розколів

Анотація

У цій статті пропонується спосіб конкретизації поняття соціальної поляризації, який буде найбільш придатним для а) емпіричної операціоналізації; б) повного опису існуючих соціальних конфліктів; в) відповідати існуючим соціологічним теоріям. Реалізація цього завдання відкриває шлях до вивчення цього явища методом інтелектуального аналізу тексту. Ми бачимо дві основні проблеми з концепцією соціальної поляризації в соціології: (1) Соціальна поляризація використовується як красива метафора для опису сучасних політичних ситуацій, а не як сильна операціоналізована концепція. Концепція повинна створити широкі можливості для вивчення соціальної реальності, інтерпретації більшої кількості процесів; (2) Математичне тлумачення соціальної поляризації проводиться на дещо ідеалізованих розподілах; відсутня реальна перевірка емпіричних даних. Ці дві проблеми також створюють іншу велику проблему: математична концептуалізація соціальної поляризації та емпіричні дослідження соціальної поляризації не пов’язані. Ми пропонуємо шлях вирішення цієї проблеми шляхом побудову власної теоретичної основи соціальної поляризації через конкретизацію соціальної поляризації та її зв’язку з соціологічними теоріями конфлікту. Ключова ідея статті полягає в тому, щоб показати, що це поняття придатне для операціоналізації з двох причин: його здатності описувати причини та природу соціальних конфліктів та його вимірності.

Посилання

Andersen, H. T. (2004). Spatial – Not Social Polarisation: Social Change and Segregation in Copenhagen. Επιθεώρηση Κοινωνικών Ερευνών, 113(113), 145. https://doi.org/10.12681/grsr.9356.

Baldassarri, D., Bearman, P. (2016). Dynamics of Political Polarization. 72(5), 784–811.

Baum, S. (1997). Sydney, Australia: A global city? Testing the social polarisation thesis. Urban Studies, 34(11), 1881–1902. https://doi.org/10.1080/0042098975295.

Bliuc, A. M., McGarty, C., Reynolds, K., & Muntele, D. (2007). Opinion-based group membership as a predictor of commitment to political action. European Journal of Social Psychology, 37(1), 19–32. https://doi.org/10.1002/ejsp.334.

Boyko, D., Zaporozhchenko, R., Lytovchenko, A., Nekhaienko, O., Yashkina, D. (2021). Group Nominations as an Instrument of Electoral Struggle: Ukrainian Discourse of 2019 Parliamentary Elections. Sociological Studios, 2 (19), 41–52. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-52.

Bramson, A., Grim, P., Singer, D. J., Fisher, S., Berger, W., Sack, G., & Flocken, C. (2016). Disambiguation of social polarization concepts and measures. Journal of Mathematical Sociology, 40(2), 80–111. https://doi.org/10.1080/0022250X.2016.1147443.

Dalton, R. J., & Dalton, R. J. (2008). Its Measurement , and Its Consequences, 41(7), 899–920. https://doi.org/10.1177/0010414008315860.

Druckman, J. N., & Levendusky, M. S. (2019). What do we measure when we measure affective polarization? Public Opinion Quarterly, 83(1), 114–122. https://doi.org/10.1093/poq/nfz003.

Esteban, B. Y. J., & Ray, D. (2010). On the Measurement of Polarization. The Econometric Society Stable, 62(4), 819–851. Retrieved April 12, 2020 from http://www.jstor.org/stable/2951734.

Hamnett, C. (1994). Social Polarisation in Global Cities: Theory and Evidence. Urban Studies, 31(3), 401–424. https://doi.org/10.1080/00420989420080401.

Hobolt, S., Leeper, T., & Tilley, J. (2020). Divided by the vote: affective polarization in the wake of the Brexit referendum. British Journal of Political Science, 51(4), 1476-1493. https://doi.org/10.1017/S0007123420000125.

Iyengar, S., Lelkes, Y., Levendusky, M., Malhotra, N., & Westwood, S. J. (2019). The Origins and Consequences of Affective Polarization in the United States. Annual Review of Political Science, 22(1), 129–146. https://doi.org/10.1146/annurev-polisci-051117-073034.

Iyengar, S., Sood, G., & Lelkes, Y. (2012). Affect, not ideology: A social identity perspective on polarization. Public Opinion Quarterly, 76(3), 405–431. https://doi.org/10.1093/poq/nfs038.

Johnston R. (2019). Affective Polarization in the Canadian Party System 1988-2015. Prepared for presentation at the 2019 annual meeting of the Canadian Political Science Association, Vancouver, BC, 4-6 June 2019. Retrieved May 10, 2020 from https://rgcjohnston.files.wordpress.com/2019/08/johnston-polarization-cpsa-2019-text.pdf.

Kyrychenko, R. (2021). Typology of Tasks of Machine Analysis of Texts in Contemporary Sociology. Sociological Studios, 2(19), 53–62. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2021-02-41-48.

Lauka, A., McCoy, J., & Firat, R. B. (2018). Mass Partisan Polarization: Measuring a Relational Concept. American Behavioral Scientist, 62(1), 107–126. https://doi.org/10.1177/0002764218759581.

Levendusky, M. S., & Malhotra, N. (2013). The Effect of False Polarization: Are Perceptions of Political Polarization Self-Fulfilling Prophecies? Annual Meeting and Exihibition of the American Political Science Association, 2(6), 1–34.

Luttig, M. D. (2017). Authoritarianism and affective polarization: A new view on the origins of partisan extremism. Public Opinion Quarterly, 81(4), 866–895. https://doi.org/10.1093/poq/nfx023.

Mason, L. (2015). “I disrespectfully agree”: The differential effects of partisan sorting on social and issue polarization. American Journal of Political Science, 59(1), 128–145. https://doi.org/10.1111/ajps.12089.

Mason, L. (2018). Ideologues without issues: The polarizing consequences of ideological identities. Public Opinion Quarterly, 82(S1), 280–301. https://doi.org/10.1093/poq/nfy005.

McGarty, C., Bliuc, A. M., Thomas, E. F., & Bongiorno, R. (2009). Collective action as the material expression of opinion-based group membership. Journal of Social Issues, 65(4), 839–857. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.2009.01627.x.

Tajfel, H., Billig, M. G., Bundy, R. P., & Flament, C. (1971). Social categorization and intergroup behaviour. European Journal of Social Psychology, 1(2), 149–178. https://doi.org/10.1002/ejsp.2420010202.

Tworzecki, H. (2019). Poland: A Case of Top-Down Polarization. Annals of the American Academy of Political and Social Science, 681(1), 97–119. https://doi.org/10.1177/0002716218809322.