Українізація YouTube контенту як прояв культурного спротиву українців під час російсько-української війни

Yaroslav Burdin

doi:10.29038/2306-3971-2023-02-31-31

Автор(и)

Yaroslav Burdin КНУ ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0009-0009-4284-1565

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-02-31-31

Ключові слова:

культурний спротив, цифровий спротив, мовна стійкість, українське суспільство, соціологічне дослідження

Анотація

У статті розглянуто феномен популяризації україномовного контенту на YouTube як форми культурного спротиву з акцентом на мові як інструменті та символі національної й культурної ідентичності. Основна мета дослідження – проаналізувати мовні вподобання та інтерпретувати їх із погляду культурного спротиву, щоб визначити, чи обирають українці україномовний контент як загальну тенденцію, чи як засіб протистояння домінуванню російськомовного контенту на YouTube. Це дослідження концептуалізує культурний спротив через такі категорії, як ставлення до української мови в просторі YouTube, поведінкові практики й уявлення про важливість мови. Результати онлайн-опитування компанії Research свідчать про значне зміщення вподобань у бік україномовного контенту, що контрастує із ситуацією, яку спостерігали у 2021 р. Дані підтверджують статистично значущу кореляцію між розумінням важливості мови та вибором української як мови споживання контенту на YouTube. Дослідження демонструє, що надання переваги україномовному контенту є активною складовою частиною культурного спротиву на цифровій платформі YouTube, а не пасивним вибором. Ці висновки підкреслюють стратегічну роль мови у формуванні культурного спротиву й створюють основу для розуміння цієї складної концепції в цифрову епоху.

Посилання

Bezsmertna, N. (2022). The functioning of the Ukrainian language in the conditions of full-scale aggression by Russia against Ukraine. Almanac of Ukrainian Studies, 30, 8–16. https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.1.

Bilaniuk, L. (2017). Purism and pluralism: Language use trends in popular culture in Ukraine since independence. Harvard Ukrainian Studies, 35(3–4), 293–309. https://www.jstor.org/stable/44983545.

Centre for Content Analysis (2022). Ukrainian language on social media: what has changed since the outbreak of a full-scale war? Centre for Content Analysis. Retrieved October 10, 2023 from https://bit.ly/3M5Vgae.

Duncombe, S. (2016). Does it Work? The Effect of Activist Art. Social Research, 83(1), 115–134. http://www.jstor.org/stable/44283398.

Guerra, P., & Turner, E. (2021). ‘People Have the Power’: Songs of Resistance in Late Modernity. Cidades, 1–16. https://doi.org/10.4000/cidades.4227.

Guessabi, F. (2021). Language and Culture in Intercultural Communication. Journal of Gender, Culture and Society, 1(1), 27–32. https://doi.org/10.32996/jgcs.2021.1.1.5.

Hong, S. (2023). Ukrainian Cultural Resistance on Russia’s Invasion of Ukraine. East European Balkan Institute Journal, 47(1), 39–55. https://doi.org/10.19170/eebs.2023.47.1.39.

Jenkins, H. (2006). Convergence Culture: Where Old and New Media Collide. New York: New York University Press.

Khomenko, T., & Kolisnyk, Y. (2023). Losses of Ukrainian Culture in the Russian-Ukrainian War: Cultural and Informational Opposition. Visn. Lviv. Univ., Ser. Zhurn., 52–53, 357–366. http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2023.52-53.11749

Kozhekina, L, Samchuk, T., & Sereda, O. (2023). Cultural Practices of Ukrainian Youth at the Time of the Russo-Ukrainian War. Sociological Studios, 1 (22), 53–63. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-01-65-75.

Kulyk, V. (2013). Language policy in Ukraine: What people want the state to do. East European Politics and Societies, 27(2), 279–306. https://doi.org/10.1177/0888325412469063.

Kulyk, V. (2016). Language and identity in Ukraine after Euromaidan. Scientific notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies named after I. F. Kuras NAS of Ukraine, 2, 90–103. Retrieved October 13, 2023 from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend_2016_2_7.

Liakhovich, G. V. (2017). Language community as an agent of individual’s socialization. Grani, 20(1), 42–47. https://doi.org/10.15421/17177.

Pesenti, M. (2020). Cultural revival and social transformation in Ukraine: The role of culture and the arts in supporting post-Euromaidan resilience. Royal Institute of International Affairs [Chatham House]. Retrieved October 13, 2023 from https://bit.ly/3HP24GO.

Pidkuimukha, L. (2022). The influence of language behaviour on the identity formation of the Ukrainian military. Cognitive Studies, 22, 2643. https://doi.org/10.11649/cs.2643.

Salloum, S. (2018). Cultural resistance and the arts: From the politics of identity to the politics of recognition. Arts and International Affairs, 3(1), 1–16. https://doi.org/10.18573/ai.v3i1.1510.

Schwartz, S. (2018). The predicament of language and culture: Advocacy, anthropology, and dormant language communities. Journal of Linguistic Anthropology, 28(3), 332–355. https://doi.org/10.1111/jola.12204.

Timalsina, R. (2019). Expression of Cultural Resistance in Rajan Mukarung’s Poetry. Dristikon: A Multidisciplinary Journal, 9(1), 75–86. https://doi.org/10.3126/dristikon.v9i1.31158.

Zhurzhenko, T. (2021). Fighting Empire, Weaponising Culture: The Conflict with Russia and the Restrictions on Russian Mass Culture in Post-Maidan Ukraine. Europe-Asia Studies, 73(8), 1441–1466. https://doi.org/10.1080/09668136.2021.1944990.