Перевірка підходу до поділу індексу психологічного дистресу SCL-9-NR на критеріальні рівні

Ruslana Moskotina; Mykola Sydorov; Yeliena Kovalska

doi:10.29038/2306-3971-2023-02-32-32

Автор(и)

Ruslana Moskotina КНУ ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-2195-3121
Mykola Sydorov КНУ ім. Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-5333-8393
Yeliena Kovalska Konstanz University https://orcid.org/0000-0003-1981-2255

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2023-02-32-32

Ключові слова:

психологічний дистрес, SCL-9-NR, індекс, соціальні дослідження, класифікація

Анотація

У статті розглянуто методику для вимірювання психологічного дистресу методикою SCL-9-NR, автором якої є С. Дембіцький. Вона є адаптованою і валідизованою версією методики SCL-90-R, розробленої Л. Дерогатісом. На підставі тверджень SCL-9-NR здійснюється побудова індексу психологічного дистресу, значення якого змінюються від 0 до 27. Також С. Дембіцький запропонував поділ цього індексу на критеріальні рівні. Це дало змогу створити порядкову категоріальну змінну, яка включає три альтернативи й характеризує рівень дистресу респондента: нормальний (значення індексу змінюються від 0 до 12), підвищений (значення індексу змінюються від 13 до 16) та високий (значення індексу становлять 17 і вище). Критеріальні рівні встановлювалися емпіричним шляхом на підставі п’яти досліджень, проведених у 2015–2017 рр. Та виникає запитання, чи можна такий поділ індексу вважати обґрунтованим.

Для перевірки підходу до поділу індексу психологічного дистресу на критеріальні рівні здійснено альтернативну класифікацію (класифікацію LCA) із застосуванням аналізу латентних класів. Після цього її порівняли з результатом поділу індексу на критеріальні рівні (класифікацією за критеріальними рівнями). Виявилося, що обидві класифікації між собою корелюють, проте їх не можна назвати дуже подібними. Зокрема, класифікація LCA не змогла коректно класифікувати респондентів із підвищеним рівнем дистресу. Респонденти з нормальним і високим рівнями дистресу класифікуються переважно правильно. Крім того, звернено увагу на те, що твердження методики SCL-9-NR можуть мати різну вагу. Цього не було враховано під час побудови індексу психологічного дистресу і його поділу на критеріальні рівні. Тому важливо звернути увагу на необхідність створення не лише альтернативної класифікації респондентів за рівнем дистресу, а й на альтернативний спосіб побудови індексу, який би враховував різну вагу пунктів методики SCL-9-NR.

Посилання

Dembitskyi, S. (2016). Express test SCL-9-NR: evaluation method of psychological distress expressiveness for mass surveys. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 1, 52–64.

Dembitskyi, S. (2017). Determination principles of the criterial levels of the sociological test. Ukrainian society, 4(63), 22–34. https://doi.org/10.15407/socium2017.04.022

Dembitskyi, S. (2019). Development of sociological tests: methodology and practice of its application. Institute of Sociology NAS of Ukraine.

Dembitskyi, S. (2022). Psychological distress index SCL-9-NR. In Ye. Golovakha & S. Dembitskyi (Eds.), Complex measurement tools in sociological research: development, adaptation, substantiation of reliability (pp. 292–330). Institute of Sociology NAS of Ukraine.

Dembitskyi, S. S., Zlobina, O. G., Sydorov, M. V. S., & Mamonova, H. A. (2020). The state of psychological distress among various social groups in Ukraine during the COVID-19 pandemic. Ukrainian society, 2(73), 74–92. https://doi.org/10.15407/socium2020.02.074

Derogatis, L., & Fitzpatrick, M. (2004). SCL-90-R, the Brief Symptom Inventory (BSI), and the BSI-18. In M. E. Maruish (Eds.), The use of psychological testing for treatment planning and outcomes assessment, vol. 3: Instruments for adults (pp.1–42). New Jersey, London: Lawrence Erlbaum Associated Publishers.

R Core Team (2021). R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria. https://www.R-project.org/

Ridner, S. H. (2004). Psychological distress: concept analysis. Journal of advanced nursing, 45(5), 536–545. https://doi.org/10.1046/j.1365-2648.2003.02938.x

Sereda, Y., & Dembitskyi, S. (2016). Validity assessment of the symptom checklist SCL-90-R and shortened versions for the general population in Ukraine. BMC psychiatry, 16(1), 1–11. https://doi.org/10.1186/s12888-016-1014-3

UNiDOS Reports (2023). Retrieved December 19, 2023 from http://unidos.univ.kiev.ua/?q=uk/zvity_pro_doslidzhennya

Weller, B. E., Bowen, N. K., & Faubert, S. J. (2020). Latent Class Analysis: A Guide to Best Practice. Journal of Black Psychology, 46(4), 287–311. https://doi.org/10.1177/0095798420930932