Освітньо-професійні самовизначення абітурієнтів: розробка дизайну дослідження на основі угрунтованої теорії

Михайло Савченко

doi:10.29038/2306-3971-2024-01-22-22

Автор(и)

Михайло Савченко Інститут соціології, Національна академія наук України https://orcid.org/0000-0003-3401-944X

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-01-22-22

Ключові слова:

уґрунтована теорія, дизайн дослідження, якісна методологія соціології, абітурієнти, соціологія освіти, професійне самовизначення

Анотація

У статті продемонстровано процес та аргументацію рішень під час розробки дизайну дослідження з використанням уґрунтованої теорії. Формулюються об’єкт, предмет і метод дослідження процесу й змісту освітньо-професійних самовизначень абітурієнтів, розглядається його практичний та науковий контекст. Уґрунтована теорія презентована як методологічна рамка, яка конституює такі принципи дослідження, як ітераційність, індуктивність, створення нових теоретичних знань, теоретичний добір тощо. Імплементація цих принципів у дослідженні потребує добору методологічних інструментів, відповідно до цілей, об’єкта й предметної площини дослідження. Підходи, вироблені в ході розвитку уґрунтованої теорії, покликані конкретизувати розуміння принципів та їх імплементації. Тож передусім продемонстровано логіку й фактори вибору підходу для дослідження. Далі описано можливі фактори, які потрібно враховувати під час вибору методів збирання та аналізу даних і способу добору учасників дослідження. У дискусійній частині обговорюються можливі обмеження описаного дослідження й шляхи, якими класична уґрунтована теорія пропонує мінімізувати або подолати ці обмеження.

Посилання

Aza, L., Vishnyak, A., Holovakha, Ye. et al. (1987). In V. L. Ossovskyi (Eds.), Professional Self-Determination and Career Path of Youth. Kyiv: Naukova Dumka.

Bryant, A. (2017). Grounded Theory and Grounded Theorizing: Pragmatism in Research Practice. Oxford Academic. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199922604.001.0001

Burega, V. V., & Skok, N. S. (2017). Professional self-determination in the measurement of socially-adequate management. Bulletin of the National Technical University «KhPI». Series: Actual Problems of Ukrainian Society Development, 29(1251), 31–35.

Cabinet of Ministers of Ukraine (2024, 30 April). On approval of the list of priority thematic areas of scientific research and scientific and technical developments for the period until December 31 of the year following the termination or cancellation of martial law in Ukraine (No 476).

Charmaz, K. (2014). Constructing Grounded Theory: A Practical Guide through Qualitative Analysis (2nd ed.). SAGE Publications Ltd.

Cullen, M. M., & Brennan, N. M. (2021). Grounded Theory: Description, Divergences and Application. Accounting, Finance & Governance Review, 27. https://doi.org/10.52399/001c.22173

Darko, E. M., Kleib, M., & Olson, J. (2022). Social Media Use for Research Participant Recruitment: Integrative Literature Review. Journal of Medical Internet Research, 24, e38015. https://doi.org/10.2196/38015

Dembitsky, S. S. (2010). "Grounded theory": a strategy for collecting and analyzing qualitative data in theoretical validation. Sociology: Theory, Methods, Marketing, 2, 64–83.

Fedorchenko, N. V. (2016). Aesthetic Experiences: Models of Narrative Interpretation. National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Institute of Social and Political Psychology.

Fischer, T., Schneider, F., Petersen-Frey, F., Haque, A. S., Eiser, I., Koch, G., & Biemann, C. (2024). Extending the Discourse Analysis Tool Suite with Whiteboards for Visual Qualitative Analysis. In Proceedings of the 2024 Joint International Conference on Computational Linguistics, Language Resources and Evaluation (LREC-COLING 2024) (pp. 7017–7022). Torino, Italia.

Glaser, B. G. (1999). The Future of Grounded Theory. Qualitative Health Research. 9(6), 836–845. DOI: 10.1177/104973299129122199

Glaser, B. G. (2002). Conceptualization: On theory and theorizing using grounded theory. International Journal of Qualitative Methods, 1(2), 23–38. https://doi.org/10.1177/160940690200100203

Glaser, B. G., & Holton, J. (2004). Remodeling Grounded Theory. Forum: Qualitative Social Research, 5(2), 4, 47–68. https://doi.org/10.17169/fqs-5.2.607

Glaser, B., & Strauss, A. (1967). The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. Sociology Press.

Holton, J. (2007). The coding process and its challenges. In A. Bryant & K. Charmaz (Eds.), The SAGE Handbook of Grounded Theory (pp. 265–289). Los Angeles: SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/978184 8607941

Holton, J. A. (2008). Grounded Theory as a General Research Methodology. The Grounded Theory Review, 7(2), 67–93.

Internews (2023). Ukrainian media, attitudes and trust in 2023. USAID-Internews Media Consumption Survey.

Kadenko, O. A., & Vasylenko, O. M. (2011). Factors and motives that determine the professional self-determination of high school graduates. Collection of Scientific Works of the Khmelnytskyi Institute of Social Technologies, University of «Ukraine», 3, 38–41.

Maxwell, J. A., & Miller, B. A. (2008). Categorizing and connecting strategies in qualitative data analysis. In S. N. Hesse-Biber & P. Leavy (Eds.), Handbook of Emergent Methods (pp. 461–477). The Guilford Press.

Parsonage, J., Lund, K. N., Dawes, H., Almoajil, M., & Eklund, M. (2022). An exploration of occupational choices in adolescence: A constructivist grounded theory study. Scandinavian Journal of Occupational Therapy, 29(6), 464–481. https://doi.org/10.1080/11038128.2020.1839965

Patton, W., & McMahon, M. (2014). Career Development and Systems Theory: Connecting Theory and Practice (3rd ed.). Sense Publishers.

Rieger, K. L. (2018). Discriminating among grounded theory approaches. Nursing Inquiry, 26(1). https://doi.org/10.1111/nin.12261

Savchenko, M. M. (2022). Professional self-determination in Ukrainian, Soviet and North American sociology: An analysis of research experience. Habitus, 41, 53–59. https://doi.org/10.32782/2663-5208

Schudlo, S. A. (2014). Massification of higher education: An institutional trap or a public good? Scientific Works. Sociology, 234(222), 65–69.

Soppe, K. F. B., Wubbels, T., Leplaa, H. J., Klugkist, I., & Wijngaards-de Meij, L. D. N. V. (2019). Do they match? Prospective students' experiences with choosing university programmes. European Journal of Higher Education, 9(4), 359–376. https://doi.org/10.1080/21568235.2019.1650088

Stough, L. M., & Lee, S. (2021). Grounded theory approaches used in educational research journals. International Journal of Qualitative Methods, 20, 160940692110522. https://doi.org/10.1177/16094069211052203

Strauss, A., & Corbin, J. M. (1990). Basics of Qualitative Research: Grounded Theory Procedures and Techniques (2nd ed.). Sage Publications.

Symonchuk, O. (2021). Systemic Risks of Mismatch between Education and Employment. In L. G. Skokova (Eds.), Risks in Modern Unstable Society: Social and Cultural Dimensions, (pp. 125–145). Kyiv: Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Urquhart, C. (2013). Grounded Theory for Qualitative Research: A Practical Guide. SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781526402196

Weed, M. (2016). Capturing the essence of grounded theory: the importance of understanding commonalities and variants. Qualitative Research in Sport, Exercise and Health, 9(1), 149–156. https://doi.org/10.1080/2159676X.2016.1251701

Yatsyna, O., Holonič, J., Bokoch, T., & Dragun, V. (2021). Family practices: postmodern content: Monograph. Academic publishing Fairmont Locust AVE 1489.

Young, D. S., & Casey, E. A. (2018). An examination of the sufficiency of small qualitative samples. Social Work Research. https://doi.org/10.1093/swr/svy026