Стресові стани українців, які проживають соло, під час війни

Дар’я Яшкіна

doi:10.29038/2306-3971-2024-02-42-42

Автор(и)

Дар’я Яшкіна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-4454-4555

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2024-02-42-42

Ключові слова:

життя соло, стресори, дистрес, війна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню стресових станів українців, які проживають соло, в умовах війни. На тлі зростання кількості домогосподарств, що складаються з однієї людини, актуальність дослідження обумовлена потребою оцінити вплив воєнних стресорів на життя та стан цієї соціальної групи. Метою роботи є визначення рівня дистресу, особливостей стресових станів та характеру доступних ресурсів для їх подолання серед людей, які проживають наодинці. Дослідження базується на соціологічному опитуванні, проведеному методом «mixed mode» за допомогою CATI та CAWI з вибіркою 2767 респондентів з усієї України (крім окупованих територій Криму та Донбасу). Для аналізу даних використано t-критерій Стьюдента та однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA). Результати аналізу демонструють, що люди, які проживають соло, частіше переживають депресивні стани, тривожність та мають підвищений рівень фрустрації, зокрема через розлуку з близькими. Натомість у них нижчий рівень міжособистісних конфліктів і сприйняття масової паніки порівняно з тими, хто живе в напружених стосунках з іншими. Життя соло під час війни має як свої переваги (знижена конфліктність), так і суттєві ризики, такі як підвищена вразливість до психічних розладів.

Посилання

Chae, M.-O. (2024). Factors Related to Health-Related Quality of Life across the Life Cycle in One-Person Households among Korean Adults. Research in Community and Public Health Nursing, 35, 125. https://doi.org/10.12799/rcphn.2023.00304

Chen, T.-Y., Geng, J.-H., Chen, S.-C., & Lee, J.-I. (2022). Living alone is associated with a higher prevalence of psychiatric morbidity in a population-based cross-sectional study. Frontiers in Public Health, 10, 1054615. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.1054615

Cohen, P. N. (2021). The rise of one-person households. Socius: Sociological Research for a Dynamic World, 7, 1-3. https://doi.org/10.1177/23780231211062315

Institute of Demography and Problems of Quality of Life of the National Academy of Sciences of Ukraine (2024). Socio-economic status of households in Ukraine. Retrieved November 15, 2024 from https://www.unicef.org/ukraine/documents/social-economical-state-2023-24

Kersten, P., Mund, M., & Neyer, F. J. (2023). Does living alone mean being alone? Personal networks of solo-living adults in midlife. International Journal of Behavioral Development, 48(1), 12-24. https://doi.org/10.1177/01650254231206329

Kleinberg, Е. (2002). Heat Wave: A Social Autopsy of Disaster in Chicago. University of Chicago Press, 320. DOI: 10.7208/chicago/9780226026718.001.0001

Kowal, M., CollMartín, T., Ikizer, G., Rasmussen, J., Eichel, K., Studzińska, A., Koszałkowska, K., Karwowski, M., Najmussaqib, A., Pankowski, D., Lieberoth, A., & Ahmed, O. (2020). Who is the Most Stressed During the COVID-19 Pandemic? Data From 26 Countries and Areas. Applied Psychology: Health and Well-Being, 12(4), 946–966. https://doi.org/10.1111/aphw.12234

Lee, S. W., Han, B., Cho, S. J., Jung, S. J., Huh, Y., Kim, J., Eum, D. H., Kim, T., Min, S. H., Lee, W., Cho, J., Kwon, M. H., & Nam, G. E. (2020). Associations between Living Alone and Smoking and Alcohol Consumption in Korean Adults. Korean journal of family medicine, 41(5), 306–311. https://doi.org/10.4082/kjfm.18.0148

Luscombe, B. (2021). Being Single Was Just a Part of Their Lives Before the Pandemic. Then It Became the Defining One. Retrieved November 15, 2024 from https://time.com/5955250/single-during-covid-19-pandemic/

McElroy, E. et al. (2023). Living alone and mental health: parallel analyses in UK longitudinal population surveys and electronic health records prior to and during the COVID-19 pandemic. BMJ Mental Health, 26(1), e300842. https://doi.org/10.1136/bmjment-2023-300842

Moskotina, R., Sydorov, M., & Kovalska, Ye. (2023). Testing the Approach to Dividing Psychological Distress Index SCL-9-NR into Criterial Levels. Sociological Studios, 2(23), 73–83. https://doi.org/%2010.29038/2306-3971-2023-02-32-32

Mykyta, L. (2024). Living Alone and Feelings of Depression among Adults Ages 18 and older. National Health Statistics Reports, 199. Hyattsville, MD: National Center for Health Statistics. https://dx.doi.org/10.15620/cdc:136451

Park, S. M., Kim, D. B., Joo, M. J., & Park, E.-C. (2024). Association between living alone and generalized anxiety disorder in Korean adults. Journal of Affective Disorders, 362, 630–637. https://doi.org/10.1016/j.jad.2024.07.112

Pieh, C., O Rourke, T., Budimir, S., & Probst, T. (2020). Relationship quality and mental health during COVID-19 lockdown. PloS one, 15(9), e0238906. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0238906

Wu, D., Liu, F., & Huang, S. (2022). Assessment of the relationship between living alone and the risk of depression based on longitudinal studies: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in psychiatry, 13, 954857. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.954857