Коллективная обида: к вопросу определения феномена

Oleksandr Muzylov

doi:10.29038/2306-3971-2019-02-21-29

Автор(и)

Oleksandr Muzylov Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-9943-6952

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-02-21-29

Ключові слова:

колективна образа, колективна пам’ять, культурна травма, ідентичність, радикалізм

Анотація

У статті проаналізовано теоретичні аспекти феномену колективної образи, що може бути вкрай актуальним для України, ураховуючи наявність бойових дій на території країни та кризи в площині політики й релігії. Здійснено теоретичне дослідження підходів до розуміння колективної образи, зокрема найбільш впливовою вважається концепція М. Хальб-вакса. Завдяки їй колективну образу розглянуто передусім як конструкт. Також здійснено аналіз її взаємозв’язку з поняттями «колективна пам’ять» та «культурна травма».
У статті розглянуто найбільш поширені й специфічні форми прояву колективної образи, які набувають актуальності саме зараз, зокрема політичні заяви, резолюції, акції протесту, вандалізм, публікації в соціальних мережах, санкції. Також оцінено роль художніх засобів, які слугують засобами демонстрації та конструювання колективної образи на масовому рівні.

Посилання

Alexander, J. C. (2004). Toward a Theory of Cultural Trauma. Cultural Trauma and Collective Identity. Berkeley: University of California Press, pp. 1–30. https://doi.org/10.1525/california/9780520235946.003.0001

Anderson, B. (1991). Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London and New York: Verso.

Czareva, E. (2015). Resentment as a form of response to manifestations of aggressiveness in communication. Bulletin of the Bryansk University, No. 2, 126–129.

Hałas, E. (2008). Issues of Social Memory and their Challenges in the Global Age. Time & Society. Vol. 17, No. 1, 103–118. https://doi.org/10.1177/0961463x07086305

In Poland became more sympathize with Ukrainians – poll (2019). Retrieved November 8, 2019 from https://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2019/02/8/7092593/

Kammen, M. (2012). What Reconstruction Meant Historical Memory in the American South (review). Southern Cultures. Vol. 18, No. 4, 107–109. DOI: 10.1353/scu.2012.0033

Khal`bvkaks, M. (2007). Social framework of memory. Moskva: New publishing house.

Klyuchnik, B. (2018). As one Polish law touched the interests of more than one country. Retrieved November 8, 2019 from https://112.ua/statji/kak-odin-polskiy-zakon-zadel-interesy-ne-odnoy-strany-433484.html

Lowenthal, D. (1985). The Past is a Foreign Country. Cambridge: Cambridge University Press.

Stolin, V. (1983). Self-identity. M.: Publishing House of Moscow State University.

Tens of thousands of people in Hong Kong took to the rally against the ban on the wearing of masks. Retrieved November 8, 2019 from https://www.bbc.com/russian/news-49954576

Voropaeva, T., Chik, A. (2015). The study of collective memory as a factor in the formation of national identity in the framework of modern Ukrainian studies. Collection of scientific papers SWorld (Philosophy and Philology). Retrieved November 8, 2019 from http://www.sworld.com.ua/konferm2/287.pdf

Zheng, W. (2008). National Humiliation, History Education, and the Politics of Historical Memory: Patriotic Education Campaign in China. International Studies Quarterly. Vol. 52, No. 4, 783–806. DOI: 10.1111/j.1468-2478.2008.00526.x