Толерантність як соціальний маркер повсякденного буття людини

Lyudmila Afanasieva; Mykhailo Semikin

doi:10.29038/2306-3971-2019-02-35-41

Автор(и)

Lyudmila Afanasieva Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-9386-6529
Mykhailo Semikin Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-9309-8275

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-02-35-41

Ключові слова:

повсякденність,, цінності, буття людини, діалог культур, комунікація

Анотація

Дослідження проблеми толерантності становить безсумнівний науковий інтерес у контексті повсякденного життя людини. Проведений аналіз наукового осмислення толерантності як системи життєвих цінностей і пріоритетів. Стверджується, що усвідомлення толе-рантності не є однозначним, оскільки кожен історично-конкретний тип суспільства передбачає свої уявлення про толерантність. З’ясовано, що складність визначення меж та критеріїв толерантності пов’язана з неможливістю повного раціонального обґрунтування цього феномену, адже доводиться апелювати до релігійних, моральних або ідеологічних норм, громадської думки, ураховувати специфіку кожного конкретного випадку. Визначено. що межі толерантності потрібно розглядати через дихотомію добра й зла, етику відповідальності. Психологічна ж специфіка толерантності може розглядатися як зміст суперечностей і момент перетворення негативу в позитив. Установлено, що в повсякденності толерантність розвивається як культура буття в складному, насиченому соціальними й індивідуальними значеннями світі цінностей та усталених переконань учасників будь-якого діалогу.

Посилання

1. Aleksandrova, O. S. (2011). Boundaries and antipodes of tolerance as a contradictory social value. Grani. No. 1(75), 54-59.
2. Bystrytskyi Ye. (1997). Conflict of Cultures and Philosophy of Tolerance. Demons of peace and gods of war. Social conflicts of the post-communist era. Kyiv: Political Thought, 147–168. Retrieved September 23, 2019 from http://bystrytsky.org/demo97.htm
3. Filts-Paventskyi, O. (2018). Trust as an idea and as a practice. Retrieved June 24, 2019 from https://zbruc.eu/node/84772
4. Koltsova, E.Y., Taratuta, E.E. (2003). Measurement of tolerance. Journal of Sociology and Social Anthropology. Vol. VI, No. 4, 113–129.
5. Kompaniiets, L. G., Ubeivolk, O. O. (2017). Tolerance as a determinant of the effectiveness of intercultural communication: a socio-philosophical dimension. Topical problems of philosophy and sociology. No. 15, 74–76.
6. Pisotskyi, V. (1999). The idea of tolerance in ethics of Gregory Skovoroda. Human and world. №. 10, 49–51.
7. Shkoda, V. V. (2008). Cultural diversity, values and spirituality. Post- Methodology. № 2 (79), 2–4.
8. Skovoroda, G. S. (1972). Fables and Aphorisms. Edited by O. R. Mazurkevych. Kharkiv, 131 р.
9. Troitska, O. M. (2017). Principles of dialogue and tolerance in the development of modern cultural and educational space. Abstract. Retrieved June 24, 2019 from https://mdpu.org.ua/new/en/science-djalnst/80.html