Сім’я та кар’єра в оцінках українського студентства: постмодернізація ціннісного поля (на прикладі м. Харкова)

Aleksandra Deineko; Roman Borysov

doi:10.29038/2306-3971-2019-02-64-73

Автор(и)

Aleksandra Deineko Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-3659-0861
Roman Borysov Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0003-3757-3630

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-02-64-73

Ключові слова:

українське студентство, мегаполіс, ціннісні орієнтації, сім’я, кар’єра, постмодернізація

Анотація

У статті проаналізовано ціннісні орієнтації сучасного українського студентства, зокрема особливостей погляду студентської молоді на сім’ю та кар’єру. Спираючись на результати емпіричного дослідження, досліджуємо особливості цінностей сім’ї1 й погляду на сімейні практики харківського студентства як представників сучасного українського мегаполісу, порівнюючи ці дані з показниками за всім масивом. До особливостей ціннісного поля харківського студентства дослідники віднесено лібералізацію, індивідуалізацію, а також підвищений рівень соціальної суб’єктності як ціннісно-практичний феномен. Відзначено необхідність відходу від ціннісної опозиції «кар’єра та сім’я», оскільки в оцінках українського студентства це представлено скоріше як два нероздільні складники успішної самореалізації особистості, ніж як взаємовиключні траєкторії життєвого шляху. Підсумовано, що для сучасного українського студентства притаманне тяжіння до егалітарної (сучасної) моделі сім’ї, котре характеризується розмитістю розподілу сімейних ролей та постмодернізацією сімейних цінностей студентської молоді, що полягає в сприйнятті сім’ї молоддю не лише як середовища для народження дітей, але і як сфери самореалізації особистості та покращення її якості життя.

Посилання

Antonov, А. (2005). Microsociology of family. Moscow: INFRA-M.

Inglehart, R. (2018). Culture shift in advanced industrial society. Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv346rbz

Giddens, A. (2005). Constitution of society: structure theory essay. Moscow: Academic project.

Golod, S. (2014). Modern family and pluralism of models. :Sociological Journal. 3–4, 99–108. Retrieved November 16, 2019 from https://www.jour.isras.ru/upload/journals/1/articles/291/public/291-542-1-PB.pdf

Lesthaeghe, R. (2014). The second demographic transition: A concise overview of its development. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(51), 18112–18115. https://doi.org/10.1073/pnas.1420441111

Macura, M., Mac Donald, A. L., & Haug, W. (Eds.). (2005). The new demographic regime: Population challenges and policy responses, Vol. 5. United Nations Publications.

Slusar, L. (2007). Family in Modern Ukraine: Crises of Institute or Postindustrial Transformation? Demography and Social Economy, No 1, 28–38. Retrieved August 06, 2019 from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/ handle/123456789/11686/03-Slusar.pdf?sequence=1.

Sokuryanska, L. (2006). Studentship on the way to another society: the value discourse of transition. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University.

Sokuryanska, L. (2007). Value Determination of the Students’ Social Subjectness Becoming in Conditions of Socio-cultural Transformation: Dissertation to obtain the scientific degree of Doctor of Science in Sociology. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University.

Sokuryanska, L., Deineko, A. (2012). The Student of Ukrainian Megapolis by the Face to Academic Emigration: in the Search of Value-Portrait. Sociological studios, No 1, 105–110.

Sokuryanska, L., Shehovcova, D. (2015). Protest Activity of Students: Dynamics and Factors of Development (an Example of V. N. Karazin Kharkiv National University Students). Visnyk V. N. Karazin Kharkiv National University. Series «Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods», 35, 84–91. https://doi.org/10.26565/2227-6521

Timonina, M (Eds.) (2019). Natural movement of the population of Ukraine in 2018. Statistacal Compendium. State Statistic Service of Ukraine.