Фактори, що впливають на електоральний вибір:  потенціал факторіального дизайну

Daniil  Karakai; Mykola Sydorov; Oleksii Sereda

doi:10.29038/2306-3971-2022-01-06-16

Автор(и)

Daniil Karakai Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Mykola Sydorov Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Oleksii Sereda Київський національний університет імені Тараса Шевченка

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2022-01-06-16

Ключові слова:

факторіальне опитування, віньєтки, політична поведінка, електоральний вибір, онлайн-опитування

Анотація

У статті розглянуто пізнавальні можливості факторіального дизайну під час дослідження факторів, що впливають на електоральний вибір кандидата в депутати Верховної Ради по мажоритарному округу. У фокусі статті перебуває розгляд теоретичних концепцій електорального вибору та виокремлення його детермінантів. На прикладі емпіричних досліджень, що були проведені в Україні, проілюстровано доцільність використання встановлених факторів для дослідження електорального вибору українських виборців. Також у статті відображено результати пілотного дослідження, реалізованого за допомогою методу факторіального опитування, що встановило значущість таких факторів вибору кандидата, як ставлення виборця до партії, що підтримує кандидата; особиста симпатія до кандидата; оцінка спроможності кандидата якнайкраще розв’язати проблеми округу; та шансів кандидата на перемогу. Водночас ми не знайшли підтвердження значущості впливу фактора схвалення найближчого оточення на вибір кандидата в депутати. Окрім того, у роботі наведено свідчення можливої гетерогенності впливу встановлених факторів у розрізі груп із різним рівнем зацікавленості політикою й частотою обговорення політичних питань із близькими. Запропоновано можливі напрями продовження дослідження факторів електорального вибору.

Посилання

Antunes, R. (2010). Theoretical models of voting behaviour. Exedra, 157–163.

Auspurg, K., & Hinz, T. (2015). Factorial Survey Experiments. Qualitative Applications in the Social Sciences. Thousand Oaks, CA: Sage Publishing. https://doi.org/10.4135/9781483398075.

Bernhard, R., & Freeder, S. (2018). The More You Know: Voter Heuristics and the Information. Political Behavior, 42(2), 603–623. https://doi.org/10.1007/s11109-018-9512-2.

Christensen, H., Järvib, T., Mattila, M., & von Schoultz, Å. (2021). How voters choose one out of many: a conjoint analysis of the effects of endorsements on candidate choice. Political Research Exchange, 3(1). https://doi.org/10.1080/2474736X.2021.1892456.

Cutler, F. (2002). The Simplest Shortcut of All: Sociodemographic Characteristics and Electoral Choice. The Journal of Politics, 64(2), 466–490. doi:10.1111/1468-2508.00135.

Downs, A. (1957). An economic theory of democracy. New York: Harper & Row. New York: HarperCollins Publishers.

Green, D., Palmquist, B., & Schickler, E. (2002). Partisan hearts & minds: political parties and the social identities of voters. New Haven: Yale University Pres.

Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation (2012). 2012 elections: for whom and why are voters going to vote in the majority constituencies? Retrieved February 11, 2022 from https://dif.org.ua/article/vibori-2012-za-kogo-i-chomu-zbirayutsya-golosuvati-vibortsi-na-mazhoritarnikh-okrugakh.

KIIS (2019). 100 days after the presidential election: estimates and expectations. Retrieved February 15, 2022 from https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=889&page=2.

Kohler, U. (2019). Possible Uses of Nonprobability Sampling for the Social Sciences. Survey Methods: Insights from the Field. Retrieved April 15, 2022 from https://surveyinsights.org/?p=10981.

Lazarsfeld, P., Berelson, B., & Gaudet, H. (1960). The People’s Choice: How the Voter Makes Up His Mind in a Presidential Campaign. New York: Duell, Sloan and Pearce.

LimeSurvey (2022). The most popular Free Open Source Software survey tool on the web. Retrieved December 10, 2021 from https://www.limesurvey.org/.

Lukerya, T. (2019). Construction of a synthesized model for the study of electoral behavior based on the theory of dualism M. Archer. Ukrainian Society, 4 (71), 9–23.

R Core Team (2022). R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria. Retrieved December 10, 2021 from https://www.R-project.org/.

Rating Group (2019). Assessments of the Electoral Process: Intentions and Motives for Voting, Trust and Sympathy. Retrieved March 10, 2022, from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenki_izbiratelnogo_processa_ namereniya_i_motivy_golosovaniya_doverie_i_simpatii.html.

Razumkov Center (2019). Ukraine after the elections: public expectations, political priorities, development prospects. Kyiv: Zapovit, 47–48.

Solt, F., & Hu, Y. (2021). dotwhisker: Dot-and-Whisker Plots of Regression Results. R package version 0.7.4. Retrieved December 10, 2021 from https://CRAN.R-project.org/package=dotwhisker.

Sydorov, M., & Sereda, O. (2019). Factorial Design in LimeSurvey: Approaches of Realization, The 5th Baltic-Nordic Conference on Survey Statistics – BaNoCoSS-2019 – 16th - 20th of June in Örebro, Sweden Retrieved April 05, 2022 from https://www.oru.se/globalassets/oru-sv/institutioner/hh/konferenser/banocoss-2019/abstracts/session-3/mykola-sydorov.pdf.

Sydorov, M., & Dovbnya, V. (2019). Factors of Students Satisfaction of the Educational Process (on the example of the study of Taras Shevchenko National University students). Sociological studios, 1(14), 45–52. https://doi.org/10.29038/2306-3971-2019-01-45-52.

Treischl, E., & Wolbring, T. (2021). The Past, Present and Future of Factorial Survey Experiments: A Review for the Social Sciences. methods, data, analyses, 1–30. https://doi.org/10.12758/mda.2021.07.

Vityuk, N. (2019). Socio-psychological features of electoral choice. Bulletin of the Precarpathian University. Philosophical and Psychological Sciences, 22, 59–67.

Zhvania, T. (2014). Electoral behavior: theoretical approaches to the study. Modern society: political science, 1, 39–49.