Міграційні стратегії української молоді в умовах російської збройної агресії

Анотація

Метою статті є вивчення міграційних стратегій української молоді в умовах російської збройної агресії. У статті аналізується проблема активного виїзду молодих українців за кордон та формування перед­умов масштабної демографічної кризи, спровокованої військовими діями. Окрема увага була приділена низці емпіричних досліджень чиказької школи соціології, які оформили наукову парадигму міграції в рамку теорії асиміляції. Авторами зроблено спробу детального аналізу можливих загроз та ризиків, до яких призведе втрата трудового та інтелектуального капіталу за рахунок відтоку молодих людей за межі країни, результатом чого стало гальмування економічного розвитку та інтенсифікація процесів старіння нації, що надзвичайно актуально в умовах збройного конфлікту.

Також було описано результати соціологічного дослідження, за якими встановлено основні критерії, які приваблюють молодих людей та змушують мігрувати до країн ЄС. Аналізуючи відповіді респондентів автори виявили ключови мотиваційні фактори виїзду за кордон молоді, які домінують серед українського студенства – пошук кращої якості життя 29 %, накопичення капіталу 27 %, життя в сприятливому соціокультурному про­сто­рі 16 % та отримання соціальних гарантій 11 %. У той же час, було зясовано, що українці, котрі виїхали за кордон, шукаючи прихисток від війни, демонструють критичне ставлення до системи соціальних відносин в ЄС та зазаначають низьку якість освіти, не сприятливий для розвитку соціокультурний простір та не високий рівень життя.