Пошуково-дослідницький проект «Ставлення українців до історичного минулого» в рамках якісної стратегії соціологічного дослідження

Tetiana Lishchuk-Torchynska

doi:10.29038/2306-3971-2017-02-40-47

Автор(и)

Tetiana Lishchuk-Torchynska Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2017-02-40-47

Ключові слова:

метод проектів, біографічне дослідження, усна історія, глибинне інтерв’ю, фокус-група

Анотація

У статті на основі конкретного досвіду обґрунтовано перспективність використання проектної технології під час вивчення студентами-соціологами курсу «Якісні методи у соціологічних дослідженнях». Розглянуто теоретичні питання, методичні й організаційні аспекти проведених у рамках проекту досліджень. На основі біографічного та усно-історичного типів якісної стратегії дослідження за допомогою методів глибинного інтерв’ю й фокус-груп апробовано комплексний підхід до розгляду ставлення українців до історичного минулого. У межах цього проекту розкрито значення для фахової підготовкисоціологів у вищій школі дидактичної та змістової складових частин польової роботи студентів. Суть першої з них полягає в поглибленні розуміння студентами дослідницького процесу за допомогою застосування теорії, методів і процедури дослідження в практиці польової роботи, відпрацюванні способів аналізу даних; у самоаналізі та самооцінці рівня фахової підготовки з курсу. Суть іншої – у залученні студентів до вивчення актуальної для українського суспільства теми розмислів над історичним минулим репрезентантів різних статусних груп. Під час участі в проекті студенти в рамках якісної стратегії соціологічного дослідження здобули досвід пошуково-дослідницької роботи включно з досвідом генерування й критики ідей, командної та індивідуальної роботи, досвідом взаємодії в «полі» з іншими.

Посилання

1. Assman, Ya. (2004), Cultural memory. Writing, Remembrance and political identity in the high cultures of ancient, Moscow : Languages of Slavic culture, 368 p.
2. Domanska, E. (2012), History and Modern Humanities. A Study on the theory of Knowledge of the Past, Kyiv : Nika-Center, 264 p.
3. Grinchenko, G. G. (2009), Forced Labor in Nazi Germany: International Project for the Collection of Documentary Evidence and Problems of Biographical Interview Analysis, Chercasy University Bulletin: Historical Sciences Series, Pp. 27–44.
4. Kis, O. (2007), Restoration of our own memory: the project «Ukraine of the 20th Century in the memory of women», Ukraine Modern, Vol. 11, Pp. 66–72.
5. Connerton, P. (1989), As societies remember, Kyiv : Nika-Center, 184 p., http://litopys.org.ua/connert/ conn02.htm
6. Kryzhniy, S. (2008), The period of the first months (autumn 1941 – spring 1942) of occupation of Kharkiv in oral testimonies and biographical documents (in the context of sociological study of civil collaboration, Sociology: Theory, Methods, Marketing, No. 2, Pp. 118–140.
7. The trends of ethnographic expeditions (2005), Ethno-social existence of the peoples of the Zaporizhia Azov Sea in the etnocultural context). Monograph, ed. by Amosow I. P., Afanas‘eva L. V., Krylova M. V., Pryharo M. V., Zaporizhzhia : Regional State Administration; Melitopol: MSPU; Sinpferopol: Tavrya, Pp. 194–275.
8. Oral History of Steppe Ukraine (2000–2010), Zaporizhia, Vol. 1–10.
9. Sztompka, P. (1996), The Sociology of Social Change, Moscow : Aspect Press, 416 p.
10. Kvale, S. (1996), Interviews: an Introduction to Qualitative Research Interviewing, Thousand Oaks, Calif. : Sage Publications, 326 p.
11. Rosental, G. (1993), Reconstruction of life stories: principles of selection in generating stories for narrative biographical interview, The Narrative Study of Lives, Vol. 1, No. 1, Pp. 59–91.
12. Schutze, F. (1983), Biographieforschung und narratives Interview, Neue Praxis, Vol. 3, No. 13, Pp. 283–294.