Компетентнісний підхід у викладанні студентам-соціологам методології та організації наукових досліджень у галузі

Tetiana Lishchuk-Torchynska

doi:10.29038/2306-3971-2018-01-32-36

Автор(и)

Tetiana Lishchuk-Torchynska Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2306-3971-2018-01-32-36

Ключові слова:

наука, наукова діяльність, етос науки, критична настанова, профіль вченого

Анотація

Викладання курсу розглянуто в загальному контексті підвищення якості знань у вищій школі та формування загальних і фахових компетентностей магістрів у сфері наукового пошуку. У статті визначено необхідні для освоєння магістрами базові джерела: праці М. Вебера та Р. Мертона із соціології науки, П. Бурдьє – із соціології освіти й науки, текст Райта Ч. Міллса – про соціологічну уяву, праця У. Еко – із семіотики тесту тощо – заради формування поняття про науку як систему знання, соціальний інститут, професійну діяльність. Підкреслено, що наукова діяльність неможлива поза визначеністю соціальної позиції вченого, сутність чого полягає в здатності бути критичним, утілювати в практику наукової роботи іманентну, за визначенням статусу науковця, опозиційність вченого. Розглянуто конкретні завдання з розвитку критичної перспективи й окремі способи злучення магістрів-соціологів до практики наукової творчості.

Обґрунтовано необхідність ознайомлення магістрів-соціологів із сучасними вимогами наукового співтовариства до вченого за допомогою окреслення моделі авторського профілю науковця та процедури створення унікального ідентифікатора вченого, з можливостями використання у науковій роботі ресурсів міжнародних баз наукометричних даних. Підкреслено, що наукова робота передбачає значно більше обов’язків, аніж продукування дослідником нового істинного знання а, отже, вимагає від науковця оволодіння все новими компетентностями.

Посилання

1. Bourdieu, P. (1994a). Landmarks. Bourdieu P. Beginnings. Choses dites [trans. from French by N. A. Shmatko]. Moskow : Socio-Logos, Pp. 58–89.
2. Bourdieu, P. (1994b). Fieldwork in philosophy. Choses dites [trans. from French by N. A. Shmatko]. Moskow : Socio-Logos, Pp. 13–57.
3. Weber, M. (1998). «Objectivity» of social and scientific knowledge [trans. from German., afterword and comments by O. Pohorilyi]. Kyiv , Foundation, Pp. 192–263.
4. Eko, U. (2004) Introduction. The Role of the Reader. The Role of the Reader. Explorations in the Semiotics of Texts / Umberto Eko ; trans. from English М. Hirniak. Lviv : Chronicle, Pp. 23–77.
5. Lishchuk-Torchynska, T. P. (2016). Sociological Analysis of Documents : education-methodological complex of discipline. Lutsk : Tower-Print, 100 p.
6. Mills, C. Wright. (1959). On intellectual craftsmanship. Sociological Imagination. New York : Oxford University Press, 239 p.
7. Mills, C. Wright. (2000). Letters and Autobiographical Writings [ed. Kathryn Mills, introduction Dan Wakefield, ed. Pamela Mills]. Berkeley : University of California Press, 406 p.
8. Merton, R. K. (1973). The Sociology of Science. Theoretical and Empirical Investigations [edited and with an introduction by Norman W. Storer]. London : University of Chicago Press, 605 p.
9. Weber, M. (1919). Wisenschaft als Beruf. Gesamtaufgabe : Band I/17. Zugriffmodus. Retrieved Fabruary 8, 2018 aus : file:///C:/Documents%20and%20Settings/user/%D0%9C%D0%BE%D0%B8%20%D0%B4% D0% BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%8B/Downloads/weber%20(5).pdf